Удари БПЛА проти нафтових доходів РФ: мінус $1.7 млрд
Українські "кінетичні санкції" проти Росії: як удари БПЛА нівелюють мільярдні прибутки
Удари українських безпілотників по російських нафтових об'єктах, що отримали назву "кінетичні санкції", фактично звели нанівець усі потенційні прибутки, які Росія могла б отримати від паливної кризи, спровокованої операцією США проти Ірану.
За словами Власюка, тема санкцій проти російської нафти є однією з найактуальніших останніми тижнями. Саме "кінетичні санкції" – атаки Сил оборони України на нафтові потужності РФ – дозволили компенсувати значну частину того, що росіяни могли б заробити завдяки зростанню цін на нафту та послабленню міжнародних санкцій.
"Через кінетичні санкції ми зараз бачимо незароблені 1,7 мільярда доларів. Це сума, яку Росія не отримала через технічну неможливість експортувати певну кількість нафти з двох балтійських портів та Новоросійська", – пояснив Власюк.
Варто зазначити, що прибутки росіяни все ж отримували за рахунок нафти, яка вже перебувала в морі. Завдяки послабленню санкцій їм вдалося продати більшу її частину Індії, заробивши приблизно таку ж суму, яку вони втратили від "кінетичних санкцій".
Таким чином, у лютому, який став рекордно низьким для РФ, Кремль заробив близько 9 мільярдів доларів на продажу нафти. Попередні оцінки за березень коливаються від 12 до 14 мільярдів доларів. Хоча ці показники гірші для України, ніж лютневі, вони все ж кращі за умовний жовтень 2025 року, коли Росія заробляла 15-17 мільярдів доларів щомісяця.
"Отже, в цілому вдається стримувати нафтогазові доходи РФ. Вони за три місяці перевищили річний план дефіциту бюджету, що є прекрасною новиною, і всі інші структурні зміни, кризи чи проблеми, що відбулися в російській економіці, нікуди не зникли", – запевнив Власюк.
Короткочасні заробітки не врятують російську економіку
Незважаючи на можливість отримати додаткові гроші для фінансування військових витрат, стратегічно заробітки на паливній кризі не врятують Росію. З точки зору структурних проблем економіки ситуація для них залишається складною.
"Сподіваємося, що Ормузьку протоку таки розблокують, і вплив санкцій повернеться до того стану, яким він був за підсумками лютого місяця", – додав Власюк.
Водночас, послаблення санкцій проти РФ не мало жодного суттєвого впливу на світовий нафтовий ринок. Це було очікувано, оскільки російський експорт навіть у найкращі часи становить лише близько 6% глобальної нафти, що транспортується морем.
"Через Ормуз проходить 30%. І було неможливо, щоб ці максимум 6% суттєво вирішили проблему відсутності 30%", – резюмував Власюк, підкреслюючи диспропорцію.
Щодо дій США, Власюк зазначив, що досі незрозуміло, чому американці ухвалили рішення про послаблення санкцій. Україна сподівається, що з розблокуванням протоки санкції проти російської нафти не тільки повернуться, але й посиляться.
"Тіньовий флот": наступна ціль?
Завдяки ударам по російських нафтоекспортних портах 3 та 4 квітня, танкери взагалі не заходили туди. Наразі порти поступово відновлюються – наприклад, у Приморську завантажують у середньому два танкери на день. Україна планує "відкоригувати цей момент".
Водночас, у порту Усть-Луги з 1 квітня нічого не відбувається. Це означає, що цей порт виведено з ладу і він фактично є нефункціональним.
"Тобто все, куди ми зможемо дотягнутися в РФ, все це опиняється в зоні ризику. Так само я б сказав, що в зоні ризику можуть бути танкери тіньового флоту. Я б не виключав цього", – заінтригував Власюк, натякаючи на можливі майбутні дії.
