Узбекистан під загрозою санкцій ЄС через РФ
Узбекистан під загрозою санкцій ЄС: політолог вказує на роль країни в обході обмежень для Росії
Узбекистан може стати наступною країною, що потрапить під санкції Європейського Союзу. Таку заяву зробив політолог Тарас Загородній, посилаючись на систематичну допомогу Ташкента Росії в обході міжнародних обмежень. Експерт наголошує, що Узбекистан активно нарощує торгівлю з агресором і перетворюється на ключовий хаб з реекспорту товарів подвійного призначення.
Свої висновки Тарас Загородній оприлюднив у Facebook, проаналізувавши економічні показники країни за роки повномасштабної війни. За його словами, хоча президент Шавкат Мірзійоєв офіційно пояснює зростання "реформами та лібералізацією", значна частина цього успіху безпосередньо пов’язана з поглибленням співпраці з Російською Федерацією.
Економічне зростання та тісні зв'язки з РФ
"Від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України економіка країни з 2022 року зростає темпами близько 6–7% на рік, а ВВП перевищив 115 млрд доларів," — зазначає Загородній. Він підкреслює, що, попри офіційне позиціонування зростання як результату реформ, лібералізації та припливу інвестицій, значна частина цього прогресу пов’язана саме з поглибленням співпраці з Росією.
За даними політолога, товарообіг між Узбекистаном і Росією майже подвоївся, перевищивши 13 млрд доларів у 2025 році. Сторони навіть заявляють про "експоненціальне" зростання торгівлі до 2030 року. Таким чином, Узбекистан став зручним логістичним і фінансовим майданчиком для компаній, які формально йдуть з РФ, але продовжують свою діяльність через Центральну Азію.
Європейський Союз посилює тиск
Євросоюз уже активно працює над перекриттям таких "сірих зон". Наприклад, ще у 2025 році європейські чиновники розглядали можливість запровадження санкцій проти російсько-узбецького АТ "Азія-Інвест Банк". Крім того, раніше до санкційних пакетів уже були включені банки Киргизстану, що свідчить про зростаючу увагу ЄС до регіону.
"19-й і 20-й пакети показали: терпіння ЄС щодо Центральної Азії вичерпується, а рішення дедалі частіше зачіпають найближчих сусідів Узбекистану," – підкреслює Тарас Загородній, вказуючи на посилення тиску з боку Євросоюзу.
Вибір для Ташкента: санкції чи очищення фінансового сектору
Політолог попереджає, що якщо Ташкент найближчими місяцями не посилить контроль за реекспортом, фінансовими потоками та діяльністю Національного банку в інтересах Росії, узбецькі банки та компанії можуть опинитися в наступних санкційних списках.
"Сьогодні у Ташкента є вибір: або повторити шлях Казахстану та Киргизстану й закріпитися у статусі "санкційного ізгоя", який де-факто працює на підтримку російської військової економіки, або повністю очистити банківський сектор від ризикованих зв’язків із РФ," — підсумовує Загородній.
Для України ця ситуація є черговим сигналом про необхідність посилення міжнародного тиску на країни, які допомагають агресору обходити санкції та продовжувати війну.
