Американська зброя не допомогла Трампу швидко перемогти
Американська зброя не допомогла Трампу швидко перемогти
Президент США Дональд Трамп визначив свою політичну кар'єру демонстрацією домінування та контролю. Однак на Близькому Сході він стикається з безперервною кризою, яка постійно зводить нанівець ці пориви.
Наприклад, у неділю він обрушився з критикою на прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, заявивши, що у ізраїльського лідера "не буде вибору", окрім як прийняти угоду з Іраном, узгоджену за посередництва США.
"Я тут усім керую", – підкреслив він. Але рано вранці 8 червня Трамп все ще намагався стримати Нетаньяху, написавши в соціальних мережах: "Ізраїль та Іран повинні негайно припинити "стрілянину"."
Через сто днів після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану 28 лютого, американський лідер веде боротьбу зі своєю власною версією того близькосхідного військового болота, яке переслідувало його попередників – і якого він обіцяв уникати.
Тактична перерва Трампа
ЗМІ повідомляють, що Іран та Ізраїль оголосили про припинення вогню після своїх перших ударів один по одному з квітня. Але фундаментальний глухий кут зберігається, оскільки прихильники жорсткої лінії щодо Ірану у Вашингтоні попереджають, що президенту США загрожує стратегічна поразка, а опитування показують широке несхвалення війни у міру наближення проміжних виборів.
"Трамп розпочав війну за власним вибором, переоцінивши військовий потенціал Америки та недооцінивши потенціал Ірану, – пояснив Аарон Девід Міллер, колишній чиновник Держдепартаменту, який є старшим науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир. – Це пастка, з якої Трамп прямо зараз не може вибратися".
Ця пастка включає в себе фактичне закриття Іраном Ормузької протоки, проблему якої зустрічна блокада іранських суден з боку США не змогла вирішити. Існує також вимога Трампа щодо широкомасштабних поступок з боку Ірану щодо його ядерної програми, чому Тегеран чинить опір.
Трамп не приховує свого розчарування
Минулого тижня він поскаржився в соціальних мережах, що критики "щебечуть" про те, що йому слід "рухатися швидше, або рухатися повільніше, або йти на війну, або не йти на війну, або щось ще". Він заявив, що їм слід "відкинутися на спинку крісла і розслабитися", тому що "зрештою все закінчиться добре – завжди так буває".
Потім він наголосив, що не порушив свою передвиборчу обіцянку уникати "нескінченних воєн", навіть попри те, що конфлікт, який у березні він назвав "невеликою екскурсією", триває вже четвертий місяць.
Боротьба ускладнюється відносинами з Нетаньяху
Боротьбу Трампа за контроль над перебігом війни ускладнюють його нестабільні відносини з прем'єр-міністром Ізраїлю, який розлютив американського президента жорстокими ударами в Лівані в ході боротьби проти "Хезболли" – угруповання бойовиків у цій країні, орієнтованого на Іран.
Трамп визнав, що провів телефонну розмову з Нетаньяху, використовуючи ненормативну лексику, пояснивши це так: "Я був трохи обурений його постійними бойовими діями проти Лівану".
Міллер, який спеціалізувався на Близькому Сході в Держдепартаменті, охарактеризував Трампа як значною мірою успішного політика у створенні важелів тиску на Нетаньяху. Відчутна підтримка Трампа має вирішальне значення для політичного виживання Нетаньяху в Ізраїлі, заявив Міллер.
