Іран атакує ракетами та дронами: експерт про стратегію
Іран робить ставку на масовані ракетні та дронові удари — експерт
Колишній очільник військової розвідки Фінляндії Пекка Товері вважає, що головною помилкою США у потенційному протистоянні з Іраном стала відсутність чіткої стратегічної цілі та недостатня підготовка до розвитку подій, зокрема в Ормузькій протоці. Це призвело до патової ситуації, попри високу ефективність армій США та Ізраїлю.
У ефірі телеканалу "Еспресо" експерт зазначив:
"Я б сказав, що "Залізна стіна" наочно показує: війни виграються на стратегічному рівні. Потрібно мати конкретні цілі й чітке бачення — де ти є, куди рухаєшся — і використовувати для цього весь інструментарій: політичний, економічний і військовий. А вже військові операції мають підпорядковуватися досягненню цих стратегічних цілей. І саме тут Сполучені Штати припустилися помилки", — наголосив Товері.
За його словами, попри успішну кампанію за підтримки штучного інтелекту, сили США та Ізраїлю не були готові до розвитку подій в Ормузькій протоці, що дало Ірану перевагу.
Іран у конфліктах робить ставку на масовані ракетні та дронові атаки, спрямовані на країни Перської затоки та Ізраїль. Як зауважив експерт, значна частина цих ударів досягає цілей, попри потужну протиповітряну оборону в регіоні.
"Коли Іран починає діяти, він робить ставку на масовані ракетні та безпілотні удари. І значна частина цих атак досягає цілей", — підкреслив Товері.
Ситуація на Близькому Сході: останні події
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп схвалив продаж зброї на суму $8,6 млрд країнам Близького Сходу. Оголошення Державного департаменту США з’явилося на тлі дев’яти тижнів війни між США, Ізраїлем та Іраном, а також після нестійкого перемир’я.
Крім того, США попередили європейських союзників — зокрема Велику Британію, Польщу, Литву та Естонію — про можливі затримки у постачанні озброєнь.
Водночас американський лідер заявив Конгресу, що війна з Іраном "завершена". За його словами, він представив Ірану "остаточну пропозицію", але висловив песимізм щодо можливості досягнення угоди з "роз’єднаним" урядом країни.
