⚡ Терміново
UkrPulse
Влада

Європі загрожує "мала війна" з НАТО – аналіз ескалації

· 4 хв читання
Європі загрожує "мала війна" з НАТО – аналіз ескалації
Чи загрожує Європі "мала війна" з боку Росії? Експертка Ганна Нотте аналізує, як Кремль може піти на відчайдушну ескалацію конфлікту, щоб змусити Європу припинити підтримку України. У статті розглядаються можливі сценарії "вікна можливостей" для Москви та ризики подальшої ескалації через ослаблення Заходу.

Чи загрожує Європі "мала війна" з НАТО? Аналіз можливої ескалації конфлікту з Росією

Загроза російського вторгнення в Європу поступово трансформується з теоретичної у цілком реальну. На тлі того, що Володимир Путін втрачає інші варіати виходу з глухого кута в Україні, Москва може вдатися до відчайдушних кроків. Про це у своїй авторській статті для видання Die Zeit пише Ганна Нотте – керівниця Євразійської програми Центру досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна та старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Геополітична напруга та "вікно можливостей" для Кремля

Ганна Нотте зазначає, що поточна геополітична ситуація викликає тривогу в Європі. З одного боку, існують потенційні наміри президента США Дональда Трампа щодо скорочення американської військової присутності в Німеччині, а також можлива концентрація уваги Вашингтона на Близькому Сході та гіпотетичне виснаження ракетних запасів США у разі масштабного конфлікту. З іншого боку, ці фактори створюють для Росії своєрідне "вікно можливостей", аби посилити тиск на Європу та змусити її піти на поступки щодо України.

Експертка підкреслює, що нинішнім мотивом Росії є не знищення НАТО як такого, а прагнення зупинити підтримку України з боку європейських держав. На її думку, потенційна атака на Європу може стати "відчайдушною спробою вирватися" із ситуації, де Росія дедалі більше втрачає простір для маневру.

Внутрішні та зовнішні виклики для Росії

Нотте звертає увагу на те, що російська армія "фактично загрузла в Україні". Після певних успіхів наприкінці минулого року, просування окупаційних військ майже повністю зупинилося.

Водночас погіршується й внутрішня ситуація в самій Росії. Попри зростання доходів від нафти, економіка країни переживає структурну кризу. Російська влада підвищує податки та збори, що викликає зростаюче невдоволення серед населення, яке також страждає від перебоїв зі зв’язком, обмежень доступу до Telegram та затягування війни.

Окрему увагу авторка приділяє зміні міжнародної ситуації навколо Кремля. Якщо на початку другого президентського терміну Трампа у Москві ще плекали надії домовитися зі США про вигідну для себе угоду щодо України, то тепер ці очікування практично зруйновані.

Вона також підкреслює, що Україна дедалі активніше переносить війну на російську територію, завдаючи ударів дронами по нафтопереробних заводах та інших об’єктах у тилу РФ. Саме це, на думку експертки, викликає особливе занепокоєння Кремля.

Європа як "тил" України та російська ескалація

У статті зазначається, що російська влада дедалі частіше описує Європу як "тил" України. Ганна Нотте нагадує, що російське Міноборони навіть опублікувало список із 21 європейського виробника дронів, які нібито можуть бути потенційними цілями для ударів.

На думку Нотте, Кремль може дійти висновку, що лише пряме розширення конфлікту на територію Європи здатне похитнути підтримку України. Йдеться не лише про психологічний ефект, а й про спробу змусити європейські держави перенаправити власні ресурси на самозахист.

"Росія може сподіватися, що така горизонтальна ескалація шокує європейців настільки, що підтримка України буде припинена – бо матеріальні ресурси тоді знадобляться в інших місцях, бо необхідна політична підтримка розпадеться, або і те, й інше. Щоб досягти цього ефекту, єдиним варіантом для Росії є ескалація конфлікту безпосередньо в Європі", – йдеться у колонці.

Як стримати Кремль: єдність та чіткий сигнал

Водночас експертка вважає, що стримати Кремль може лише демонстрація єдності з боку європейських країн та чіткий сигнал про високу ціну можливої ескалації. На її переконання, саме сумніви Росії у здатності Заходу діяти спільно можуть стати головним фактором ризику найближчими роками.

Стратегічний вимір війни в Україні

Серед західних оглядачів поступово утверджується думка, що Росія вичерпала свій потенціал для просування в Україні і остаточно зайшла в глухий кут. Такі висновки днями публікував зокрема американський мовник CNN.

Разом з тим, на Заході ще мало хто вірить у можливість повної перемоги України. Наприклад, аналітики одного з найбільших банків США склали прогноз, згідно з яким базовим сценарієм закінчення війни буде так звана "фінляндизація" України – тобто обмежені територіальні поступки та військовий нейтралітет при збереженні внутрішнього суверенітету.

Джерело: unian

Часті запитання

Загроза російського вторгнення в Європу може стати реальністю, якщо Володимир Путін втрачає інші варіанти виходу з глухого кута в Україні.
Російська влада вважає Європу своїм "тилом" України, оскільки Україна дедалі активніше переносить війну на російську територію.
Російська економіка переживає структурну кризу, зростання доходів від нафти не допомагає країні вийти зі стагнації, а підвищення податків та зборів викликає невдоволення серед населення.
Україна дедалі активніше переносить війну на російську територію, завдаючи ударів дронами по нафтопереробних заводах та інших об'єктах у тилу РФ.
Очікування Москви щодо домовленості зі США про вигідну для неї угоду щодо України практично зруйновані, що створює додаткові виклики для Росії.