Підсилення охорони Путіна в Москві через загрозу перевороту
У Москві посилюють охорону Путіна: Кремль боїться перевороту та нових атак
Кремль безпрецедентно посилив заходи безпеки навколо Володимира Путіна. Причина – зростаючі побоювання щодо можливого державного перевороту та серія вбивств високопоставлених російських військових. Про це свідчать дані європейської розвідки, які опинилися у розпорядженні CNN.
Тотальний контроль та нові обмеження
За інформацією розвідки, у будинках осіб, наближених до Путіна, встановлюють системи відеоспостереження. Персоналу – від кухарів до фотографів – заборонили користуватися громадським транспортом. Усі відвідувачі проходять подвійні перевірки, а співробітники, які працюють поруч із диктатором, можуть користуватися лише телефонами без доступу до інтернету.
Такі заходи посилили після вбивства високопоставленого генерала наприкінці 2025 року, що загострило напруження серед силових структур Росії.
Менше публічності, більше ізоляції
Путін суттєво обмежив свої пересування. Він перестав відвідувати традиційні резиденції в Московській області та на Валдаї, а також цього року не з’являвся на військових об’єктах. Натомість Кремль дедалі частіше публікує заздалегідь записані відеозвернення.
За даними джерел, російський лідер регулярно перебуває у модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї.
Страх перевороту та загроза з боку дронів
У звіті зазначається, що з березня 2026 року Кремль серйозно стурбований ризиком змови або спроби державного перевороту. Особливу тривогу викликає можливість замаху за допомогою дронів, у тому числі з боку представників російської еліти.
Окремо згадується міністр оборони Сергій Шойгу, якого пов’язують із потенційними ризиками для стабільності влади через його вплив у військовому керівництві. Водночас у звіті не наведено прямих доказів цих тверджень.
Війна, втрати та внутрішня напруга
На тлі затяжної війни проти України Росія зазнає значних втрат – за оцінками західних експертів, до 30 тисяч убитих і поранених щомісяця. Економічні проблеми, перебої зі зв’язком у великих містах та невдоволення серед еліт лише посилюють внутрішню напругу.
Раніше Путін уже пережив спробу заколоту у 2023 році, коли на Москву рушив Євген Пригожин зі своїм угрупованням.
Звіт також описує внутрішні суперечки між силовиками. Після вбивства генерал-лейтенанта наприкінці 2025 року начальник Генштабу Валерій Герасимов різко розкритикував главу ФСБ Олександра Бортнікова за провали в системі безпеки.
У відповідь Путін розширив повноваження Федеральної служби охорони, доручивши їй захист ще десяти високопоставлених командирів.
Посилення заходів безпеки збіглося зі змінами у проведенні параду на честь Дня Перемоги 9 травня в Москві. Як заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, цього року захід відбудеться без важкої техніки через загрозу ударів та міркування безпеки.
Як охороняють Путіна: деталі системи безпеки
Особисту безпеку президента РФ Володимира Путіна забезпечує Федеральна служба охорони (ФСО) – одна з найзакритіших структур у Росії. Вона відповідає не лише за фізичний захист, а й за безпеку резиденцій, транспорту та зв’язку.
Після пандемії COVID-19 рівень ізоляції Путіна значно зріс: він обмежив особисті контакти, запровадив суворі перевірки гостей і часто користується захищеними приміщеннями, включно з бункерами. Відомо про багаторівневу систему охорони, яка включає спецзв’язок, перевірених співробітників та жорсткий контроль за переміщеннями президента.
За даними відкритих джерел, охоронці використовують спеціальне обладнання:
- броньовані парасолі зі вставками з кевлара, здатні захистити від куль і уламків;
- валізки, які перетворюються на захисні щити;
- пістолети та снайперські гвинтівки.
Також відомо, що особиста охорона Путіна під час офіційних заходів має при собі пристрої для захисту від FPV-дронів.