Польща позбавляє Зеленського ордена Білого Орла
Чому Польща позбавляє Зеленського ордена Білого Орла?
Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про рішення позбавити українського президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Що стоїть за цим кроком і як він пов’язаний із політичною боротьбою в країні?
Боротьба за правий електорат
У Польщі розгортається справжня політична війна за підтримку правих виборців. Якщо раніше монополію на цей сегмент мала партія "Право і справедливість" (ПіС), то тепер за нього змагаються одразу три сили: ПіС та дві конфедерації, які активно переманюють електорат радикальною риторикою.
Хоча програми цих політичних гравців схожі, саме між ними розгортається запекла боротьба напередодні парламентських виборів. Для ПіС, яку очолює Навроцький, перемога є принциповою — і не просто перемога, а переконлива. Інакше партії доведеться формувати коаліцію з однією чи обома конфедераціями, що для Навроцького є вкрай небажаним сценарієм.
Чому конфедерації — проблема для ПіС?
Одна з конфедерацій, очолювана Менценом, має економічні розбіжності з ПіС. Ще радикальнішою є Конфедерація Корони Польської на чолі з Гжегожем Брауном — відомим антисемітом і скандалістом. Його присутність у владі стала б серйозною перешкодою для міжнародних амбіцій Навроцького. Навіть у США таку фігуру сприйняли б вкрай негативно, особливо в контексті відносин з адміністрацією Трампа.
Щоб утримати виборців, ПіС вдається до копіювання риторики конфедерацій. Звідси й раптовий інтерес до "української теми". З погляду політтехнологій це типова тактика правих партій, проте вона має високу ціну.
Наслідки для відносин між Україною та Польщею
Два роки тому польські праві вимагали від Німеччини відшкодування збитків за Другу світову війну. Тепер подібна риторика щодо України не лише погіршує двосторонні відносини, а й ускладнює формування нової архітектури безпеки в Європі. Адже вісь Варшава–Київ могла б стати її ключовим елементом.
Україні не варто піддаватися на емоційні провокації. Замість цього слід зосередитися на майбутньому: спільних проєктах, відбудові, економічній співпраці та безпеці. Тим більше, що спільний ворог у обох країн один.
Як вирішувати спірні питання минулого?
Для подолання історичних розбіжностей потрібна максимальна відкритість і спільні дослідження — насамперед силами професійних істориків, а не політиків. Це допоможе уникнути спекуляцій і маніпуляцій.
Правий ухил у польській політиці може виявитися тимчасовим. Значна частина польського суспільства чітко розуміє, хто є другом, а хто — ворогом. Просто передвиборчі настрої іноді штовхають політику в неочікуваному напрямку. Таке буває в демократіях, особливо напередодні виборів.
