Росія атакує енергосистему України для виснаження
Росія переходить до стратегії виснаження України через удари по енергосистемі
Російська Федерація намагається компенсувати відсутність військових успіхів на фронті масштабною стратегією виснаження української держави. Ключовим елементом цієї тактики стали систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру.
Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час форуму "Архітектура Безпеки".
"Ми перебуваємо в точці концептуального зламу", – наголосив він. "Те, що у 2022 році починалося як класична війна, збройне протистояння, трансформувалося в абсолютно новий тип війни на виснаження. У цій війні результат визначається не лише на полі бою, а й здатністю держави зберігати функціональність під постійним тиском".
За словами Шмигаля, Росія стала першою країною у сучасній військовій практиці, яка зробила системне знищення критичної інфраструктури частиною своєї воєнної доктрини.
"Швидка військова перемога для Росії на полі бою неможлива, тому ворог сформував стратегію, за якою намагається замінити неможливість перемоги суспільним і державним виснаженням", – пояснив віцепрем’єр. "Мета – зробити ціну утримання державної системи настільки високою, щоб держава почала втрачати здатність функціонувати. Російські удари по українській енергетиці слід розглядати не як окремі атаки, а як цілісну доктрину виснаження".
Українська енергосистема: стійкість та виклики
Водночас колишній очільник НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький зазначив, що енергосистеми західних країн значно вразливіші до масштабних атак, ніж українська.
"Дизайн сучасних енергосистем західного світу настільки вразливий, що навряд чи вони змогли б витримати таку інтенсивність і тактику, яку витримала українська енергосистема", – підкреслив він.
За його словами, українська енергосистема зберегла значний запас міцності завдяки історично великому обсягу встановлених потужностей. Раніше Україна споживала близько 300 млрд кВт/год електроенергії на рік, тоді як нині цей показник становить менш ніж 100 млрд кВт/год.
Кудрицький виділив кілька ключових уроків для Європи:
- необхідність формування стратегічних запасів трансформаторного, генераторного та іншого критично важливого електрообладнання;
- зменшення залежності від постачань з Китаю;
- розв’язання кадрової проблеми в енергетичній галузі.
"Найбільша фундаментальна проблема – це відсутність людей, які здатні обслуговувати енергетичні мережі та об’єкти як у Європі, так і в США", – наголосив експерт.
Майбутнє енергосистеми: децентралізація та нові технології
Кудрицький запропонував модель майбутньої енергосистеми, яка має спиратися на широку мережу невеликих електростанцій потужністю від 5 до 30 МВт, розташованих у різних локаціях.
"Ворог штовхає нас до швидкої трансформації енергосистеми. Ми прагнемо створити певний мікс нової генерації – вітрової, сонячної, газової – у поєднанні із системами накопичення енергії. Тепер ми розуміємо, що ці потужності мають бути розподілені не в одній локації, а в сотнях і тисячах різних місць", – зазначив він.
Ситуація в енергетиці та наслідки російських атак
У травні народний депутат, член енергетичного комітету Верховної Ради Сергій Нагорняк та директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко попереджали про можливе повернення відключень світла для населення влітку. Тривалість відключень може становити від 1 до 8 годин на добу.
На це впливатимуть кілька факторів:
- температура повітря;
- інтенсивність обстрілів енергетичної інфраструктури.
29 травня Росія атакувала дронами нафтогазову інфраструктуру НАК "Нафтогаз України" в Харківській та Сумській областях. Внаслідок атак було зафіксовано руйнування об’єктів.
