Російські атаки на Європу: загроза НАТО та байдужість Кремля
Російські атаки на Європу: байдужість Кремля та нові виклики для НАТО
За чотири роки повномасштабної війни російські безпілотники жодного разу не завдавали шкоди громадянам НАТО на території країн Альянсу. Однак інцидент у румунському Галаці змінив ситуацію, вивівши конфлікт Росії з Європою на небезпечно новий рівень. Про це пише The Telegraph.
29 травня безпілотник "Герань-2" врізався в 10-поверховий житловий будинок у Галаці, поранивши двох мешканців. Чи була атака навмисною – невідомо. Офіційна Москва заперечує свою причетність: прес-секретарка МЗС Росії Марія Захарова назвала звинувачення "необґрунтованими".
Експерти ж вбачають у події іншу проблему. "Я не думаю, що це було навмисно. Але головний висновок такий: росіянам просто байдуже, чи влучать вони в європейські цілі, бо їх не надто хвилює потенційна реакція Європи", – зазначив Ед Арнольд, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI).
Реакція НАТО та слабкі місця Альянсу
Обговорення застосування статті 5 НАТО – колективної оборони – залишилося лише в інтернет-просторі. Румунія обмежилася проханням до Альянсу пришвидшити передачу технологій для боротьби з безпілотниками. Міністр закордонних справ країни Оана Тою не висувала жодних ультиматумів.
"Навіть якщо атака була ненавмисною, Москва винесе урок із цієї реакції, – аналізує The Telegraph. – Росія хоче створити враження, що вона залишається небезпечною, можливо, такою, що вийшла з-під контролю, адже на полі бою ситуація для неї стає дедалі гіршою".
Для Кремля неефективність системи протиповітряної оборони НАТО – це можливість. Безпілотники, літаки чи ракети можуть залетіти на територію будь-якої з восьми країн-членів Альянсу, що межують з Росією або Україною.
"Це складно для НАТО, – пояснює Арнольд, – адже доводиться розподіляти обмежені ресурси". Кожне нове вторгнення піднімає питання про поріг "кінетичної" відповіді. А кожне, що залишається без реакції, лише підсилює впевненість Москви в необхідності повторних ударів.
Геополітичні наслідки та зміна балансу сил
Останніми тижнями з’явилися повідомлення про можливе скорочення американської військової присутності в Європі. За даними ЗМІ, Вашингтон планує вивести третину авіації, а також кораблі та підводні човни. У такому разі Москва може стати ще більш безрозсудною.
Водночас переорієнтація уваги Білого дому на інші регіони певною мірою "звільнила руки" Україні. Останні місяці Київ активніше використовує повітряний простір країн Балтії для ударів по території Росії.
"Неприємний факт для Путіна полягає в тому, що гібридна війна сьогодні має меншу потенційну силу, ніж раніше, – зазначає видання. – Київ менше залежить від підтримки західних партнерів".
Інцидент у Галаці: технічні та політичні аспекти
За даними румунського Міноборони, російський дрон не вдалося збити через юридичні обмеження та брак часу. Військові мали лише чотири хвилини на виявлення, ідентифікацію та ураження цілі.
У той же час аналітики звертають увагу на реакцію Європи. На їхню думку, бурхливі заяви після падіння дрона в Румунії демонструють не стільки агресивність Росії, скільки слабкість і лицемірство країн Заходу.
