Роскосмос переносить виробництво до Сибіру та Уралу
Роскосмос переносить виробництво з Підмосков'я до Сибіру та Уралу
Російське космічне агентство "Роскосмос" оголосило про перенесення ключових виробничих потужностей із Хімок (Московська область) до Омська та Пермі.
Що саме переноситься?
За словами глави "Роскосмосу" Дмитра Баканова, Державний космічний науково-виробничий центр імені Хрунічева переїжджає з Хімок до Омська. Виробництво ракетних двигунів буде перенесено до Пермі.
Попри офіційне позиціонування як цивільної структури, "Роскосмос" тісно пов'язаний із виробництвом ракет для війни Росії проти України. Йдеться, зокрема, про міжконтинентальні балістичні ракети РС-28 "Сармат" з ядерним потенціалом. Російські медіа називають їх "найсмертельнішою зброєю у світі", хоча випробування цієї ракети провалювалися щонайменше п'ять разів.
Причини перенесення
Баканов пояснив рішення високими виробничими витратами:
"Вартість промислового серійного виробництва в Хімках стає надмірною через високі накладні витрати", — заявив він.
Водночас експерти пов'язують переміщення з посиленням українських далекобійних ударів. У березні секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу попередив, що "жоден регіон Росії не може почуватися в безпеці" від українських атак, зазначивши, що вони можуть сягати Уральських гір і далі. Речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що захистити всю критичну інфраструктуру Росії від ударів дронів "неможливо".
Посилення українських ударів
У січні "Роскосмос" вже переніс розробку ракет-носіїв "Ангара" з Московського центру Хрунічева до філії в Омську. Останніми тижнями Україна завдала кількох ударів по російських експортних терміналах на Балтиці (Приморськ та Усть-Луга), вивівши їх з ладу, а також атакувала один із найбільших заводів з виробництва вибухівки в Чапаєвську.
У ніч на четвер дрони ЗСУ атакували нафтопереробний завод "Башнєфть-Новоїл" в Уфі, який переробляє 7,3 млн тонн нафти на рік і розташований за 1400 км від українського кордону.
Президент Володимир Зеленський зазначив, що союзники просили обмежити атаки на російські енергооб'єкти через глобальну паливну кризу, спричинену блокадою Ормузької протоки. Проте він наголосив, що не зупинятиме ударів, поки Росія продовжує атакувати українську енергетику:
"Якщо Росія готова не атакувати енергетику України, тоді ми відповімо тим самим", — заявив Зеленський.
Березнева кампанія українських Сил оборони стала черговим етапом системного знищення російської військової та нафтової інфраструктури. 31 березня безпілотники вп'яте за півтора тижня атакували порт Усть-Луга, вразивши нафтопереробний термінал.
За даними Reuters, через удари дронів, пошкодження нафтопроводу та захоплення танкерів Росія тимчасово втратила щонайменше 40% своїх експортних потужностей.
Крім того, у ніч на 28 березня Сили оборони завдали удару по Ярославському НПЗ, який виробляє дизель та авіаційне пальне — критично важливі ресурси для логістики російської армії. Раніше, 26 березня, під атаку потрапив Кірішський НПЗ у Ленінградській області — другий за потужністю в Росії. Після влучання на заводі виникла масштабна пожежа.
