Розкол уеліте: можлива падіння Путіна
Розкол усередині російської еліти є найімовірнішим шляхом до усунення Путіна, вважає оглядач Financial Times
Невдачі Росії на полі бою дедалі більше впливають на її внутрішньополітичну ситуацію. Війна, яку Кремль задумував як швидку операцію, затягнулася на роки, а її наслідки вже відчутні навіть у Москві. На думку оглядача Financial Times Гідеона Рахмана, провал російської кампанії в Україні може стати реальною загрозою для влади диктатора Володимира Путіна.
Одним із показових моментів, що свідчать про зростання вразливості Росії, Рахман називає парад 9 травня в Москві. Цьогоріч Кремль відмовився від масштабного показу танків і важкої техніки, традиційно використовуваного для демонстрації військової могутності, через ризик українських атак. Таким чином, зазначає автор, мало того, що "СВО" Путіна не має успіхів в Україні, так ще й російська армія тепер сама опинилася під загрозою навіть у столиці.
Гідеон Рахман також звернув увагу, що від початку повномасштабного вторгнення російська влада намагалася максимально ізолювати Москву та Санкт-Петербург від наслідків бойових дій. Проте нині росіяни дедалі частіше стикаються з обмеженнями через безпекову ситуацію.
Зокрема, у Москві регулярно припиняють роботу аеропорти через загрозу ударів дронів, періодично відключають мобільний інтернет, фіксуються резонансні напади на представників силових структур і військового керівництва. Крім того, удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі РФ впливають на внутрішній ринок пального, що призводить до зростання цін.
Росія платить колосальну ціну за війну
Оглядач наголошує, що для Росії загалом ціна конфлікту виявилася колосальною і трагічною. Він нагадав, що нещодавно керівниця британського розвідувального агентства Енн Кіст-Батлер заявила про майже 500 тисяч росіян, які загинули у війні, ще значно більше отримали важкі поранення.
"Це очевидна загроза майбутньому країни, населення якої скорочувалося ще до початку війни. Якби тріумфальна перемога була вже зовсім близько, такі втрати могли б здаватися прийнятними. Але Росія воює в Україні вже довше, ніж Радянський Союз воював проти Німеччини під час Другої світової війни. І досі не змогла захопити весь Донбас. Ба більше, у квітні росіяни навіть втратили частину територій," — підкреслив Рахман.
У російських елітах частіше говорять про мир
На думку оглядача, одним із найважливіших останніх сигналів є поява критичних оцінок війни навіть серед представників російського політичного та експертного середовища.
Він повідомив, що в наближеному до влади журналі "Росія у світовій політиці" з'явилася публікація, автори якої поставили під сумнів можливість досягнення головної політичної мети Кремля — усунення нинішньої української влади.
У статті наголошувалося, що реалізація такого сценарію вимагала б окупації всієї території України, що є нереалістичним. Натомість автори закликали розглянути можливість врегулювання конфлікту шляхом переговорів. На думку Рахмана, подібні заяви свідчать про поступове накопичення невдоволення серед частини російської еліти.
Наслідки воєнних поразок для Росії: історичні паралелі
Автор нагадав, що в історії Росії військові невдачі часто ставали каталізатором політичних змін. Тому, пише він, Путіну варто непокоїтися не лише через перебіг війни, а й через власне становище.
- Поразка у російсько-японській війні 1905 року сприяла суспільним заворушенням і руху до конституційної монархії.
- Невдача у Першій світовій війні стала тлом для Російської революції.
- Усунення Микити Хрущова з посади лідера Радянського Союзу у 1964 році було тісно пов’язане зі сприйняттям його провалу під час Карибської кризи.
- Затяжна війна в Афганістані стала важливою складовою загального занепаду, що призвів до розпаду СРСР.
На основі цього оглядач робить припущення, що невдача в Україні цілком може призвести до падіння Путіна, якому зараз 73 роки. Утім, наголошує він, важко уявити, яким може бути конкретний механізм його усунення від влади.
Чи можуть усунути Путіна? Аналіз ймовірних сценаріїв
Рахман вважає, що масові протести в Росії або традиційна політична боротьба навряд чи можуть бути успішними. Мовляв, у Москві вже відбувалися великі антипутінські демонстрації у 2011–2012, 2019 та 2021 роках, але вони завершувалися масовими арештами й насильством.
"Харизматичні опозиційні лідери зазвичай або гинуть, або змушені залишати країну. Бориса Нємцова було вбито неподалік Кремля у 2015 році. Олексій Навальний помер у в’язниці у 2024 році — майже напевно його було вбито. У вересні відбудуться вибори до російської Держдуми, але їхній результат ні в кого не викликає сумнівів," — пише він.
На думку Рахмана, озброєні люди мають більше шансів усунути Путіна, ніж беззбройні цивільні. Він нагадав, що заколот 2023 року під проводом засновника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина був найближчим моментом до втрати Путіним влади, однак він зазнав невдачі. Після цього диктатор подбав про те, щоб зберегти жорсткий контроль над усіма збройними структурами країни.
Розкол еліт: найбільша загроза для Путіна
"Попри це, розкол усередині російської еліти все ще виглядає найімовірнішим шляхом до усунення Путіна. Для цього потрібна критична маса людей, які погодяться, що війна розвивається невдало і що Росії необхідно її завершити. Ці люди також повинні розуміти, що домовитися про мир з Україною та відновити відносини з Європою було б значно легше, якби в Кремлі з’явилося нове обличчя і нове мислення," — висловив думку оглядач.
Він вважає, що європейські уряди вже зараз повинні робити все можливе, щоб донести цей сигнал до елітних кіл у Росії. Утім, стверджує, перетворити невдоволення еліт на реальний механізм усунення Путіна буде непросто. Ймовірно, для цього потрібна людина з найвищих ешелонів влади, за якою стояли б віддані їй силові структури.
У цьому контексті він навів думку директора берлінського відділення Центру Карнегі "Росія-Євразія" Олександра Габуєва, який заявляв, що нинішня російська еліта складається з "особисто відібраних лоялістів, бенефіціарів нинішнього протистояння, людей, на яких зібрано величезні обсяги компромату як засіб стримування, які недостатньо спілкуються між собою для змови і вже багато років перебувають під західними санкціями."
За таких обставин, вважає автор, підтримувати Путіна може здаватися безпечнішим вибором. Тож, констатує він, перешкоди на шляху до його усунення залишаються надзвичайно серйозними.
"І все ж дедалі очевидніше, що Путін поставив свою країну на шлях, який неможливо підтримувати безкінечно. І тут доречно скористатися висловом, популярним на фінансових ринках: 'Якщо щось не може тривати вічно, воно рано чи пізно припиниться,'" — підсумував Гідеон Рахман.
