Суперечка про пенсії: Мерц проти Бас

Суперечка навколо пенсій у Німеччині: Міністр праці критикує заяви канцлера Фрідріха Мерца

Питання пенсійного забезпечення вже багато років залишається одним із найгостріших у Німеччині. Цього тижня канцлер Фрідріх Мерц знову розпалив гарячу дискусію, заявивши, що державне пенсійне страхування в кращому разі забезпечить лише базовий рівень захисту в старості.

Виступаючи на заході, організованому Асоціацією німецьких банків у Берліні, Мерц наголосив: «Саме по собі державне пенсійне страхування, у кращому разі, забезпечить лише базовий рівень захисту у старості. Цього вже не вистачить для забезпечення рівня життя в довгостроковій перспективі».

За словами канцлера Німеччини, саме тому вкрай необхідні додаткові накопичувальні елементи. Він закликав до розширення пенсійних заощаджень на робочому місці та приватних пенсійних заощаджень, причому «в набагато більшому обсязі, ніж ми маємо зараз, що значною мірою базується на добровільній участі».

Ця пропозиція означає, що в майбутньому більший акцент робитиметься на акціях та інших формах інвестицій. Така стратегія є досить суперечливою, оскільки фондовий ринок схильний до значних коливань цін, і сьогоднішні прибутки можуть перетворитися на завтрашні збитки – і навпаки.

Різка критика від Міністра праці

Висловлювання канцлера Мерца викликали різку критику з боку Міністра праці Барбель Бас із Соціал-демократичної партії. Вона зазначила, що Мерц «створив враження, нібито люди тепер повинні дбати про своє забезпечення самостійно».

Бас вважає, що багато хто сприйняв коментарі Мерца як сигнал про те, що вони «навіть не отримуватимуть гідної пенсії», що викликало значне занепокоєння серед населення.

Суперечка між ХДС та соціал-демократами щодо пенсій може стати передвісником ще більшого резонансу. Призначена коаліцією комісія з питань пенсій має представити свої рекомендації вже до кінця червня.

Виклики пенсійної системи Німеччини та міжнародний контекст

Низький рівень народжуваності має серйозні фінансові наслідки в Німеччині, як і в багатьох інших країнах: все менше працюючих громадян сплачують внески до державної пенсійної системи, тоді як кількість пенсіонерів зростає.

Якщо розглядати виключно розмір пенсії у відношенні до загального доходу після вирахування податків та внесків на соціальне страхування, Німеччина посідає середнє місце з показником 53% – що значно нижче середнього показника ОЕСР, який становить 61%. В інших густонаселених європейських країнах, таких як Франція та Італія, цей показник коливається від 70% до трохи менше 80%. Однак існують ще більші відхилення: в Естонії, Литві та Ірландії рівень державної пенсії в деяких випадках не перевищує 40%, тоді як у Нідерландах, Португалії та Туреччині він більш ніж удвічі вищий – понад 90%.

У Німеччині люди зараз виходять на пенсію в середньому у віці трохи більше 64 років, що майже на три роки раніше, ніж встановлений законом пенсійний вік для осіб, народжених у 1964 році або пізніше. Ті, хто виходить на пенсію раніше, зазвичай отримують меншу пенсію. Для порівняння, у деяких країнах, як-от США та Японія (перша та четверта за величиною економіки світу), люди вже зобов'язані працювати до 67 років.

Рівень внесків до державної пенсійної системи також значно відрізняється в різних країнах світу. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у Франції він становить близько 30% доходу, а в Італії – аж 33%. У Німеччині цей показник становить 18,6%, що значно нижче за середній, причому внесок рівномірно розподіляється між працівником і роботодавцем.

Бідність у похилому віці та історичні особливості

Однією з проблем, яка все більше привертає увагу, є бідність у похилому віці. У Німеччині ризик є особливо високим для тих, хто мало заробляв протягом трудового життя і ледь зміг відкласти гроші на приватні пенсійні накопичення.

Окремо варто зазначити, що люди, які жили та працювали в комуністичній Східній Німеччині, протягом тривалого часу отримували значно менші пенсії порівняно зі своїми роками трудової діяльності. Повільне вирівнювання з західними рівнями завершилося лише у 2025 році – через 35 років після возз'єднання.