Україна шукає альтернативи китайським компонентам для дронів
Україна прагне зменшити залежність від китайських компонентів для дронів
Україна активізує зусилля, щоб зменшити залежність від китайських комплектуючих у виробництві безпілотників, одночасно нарощуючи власні виробничі потужності. У цьому контексті важливим партнером для України стає Тайвань, який пропонує високотехнологічні рішення. Про це повідомляє The Guardian.
Повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила характер бойових дій. Одним із ключових інструментів на полі бою стали безпілотники, які використовуються для розвідки, коригування вогню та ударів у глибокому тилу противника. Масове застосування дронів дозволяє Україні стримувати просування російських військ і стимулює розвиток власної оборонної промисловості.
Однак значна частина ланцюгів постачання компонентів для безпілотників досі залежить від Китаю. На цьому тлі Київ, а також країни Європи та США, шукають альтернативних постачальників.
За даними незалежного українського аналітичного центру Snake Island Institute (SII), одним із перспективних партнерів для українських виробників дронів є Тайвань, який має значні досягнення в мікроелектроніці, навігаційних системах та акумуляторах. У цих галузях західні постачальники часто поступаються тайванським компаніям.
«Схоже, Тайвань готовий скористатися цією можливістю: президент Лай Чінте просуває додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 мільярдів доларів США, який передбачає фінансування дронів та впровадження штучного інтелекту», — йдеться у статті.
Експорт дронів з Тайваню різко зростає
За інформацією Інституту досліджень демократії, суспільства та нових технологій (DSET), експорт тайванських дронів до Європи у 2025 році зріс більш ніж у 40 разів. Польща та Чехія стали одними з найбільших ринків збуту. Ця тенденція продовжує зростати: вже в першому кварталі 2026 року обсяги експорту перевищили показники всього попереднього року.
Дослідники DSET зазначають, що більшість цих дронів призначені для подальшої передачі Україні, а Польща та Чехія виступають посередниками.
«У нас є компоненти, вироблені на Тайвані, і це вже не рідкість у галузі», — каже директор із міжнародних альянсів української компанії Vyriy Богдан Діордиця. Компанія є одним із провідних виробників дронів в Україні та активно виступає за локалізацію виробництва та зменшення залежності від китайських компонентів.
За його словами, пошук альтернатив був спричинений побоюваннями щодо можливого посилення експортних обмежень з боку Китаю. Тайвань, завдяки своєму лідерству у виробництві напівпровідників та інтеграції електроніки, є «на 100% цінним партнером».
Тайвань поки виробляє мало дронів, і вони дорогі
Утім, головним пріоритетом України залишається локалізація виробництва, зазначає аналітик SII Артур Савчій. За даними Міноборони України, станом на минулий рік у країні діяло понад 100 виробників компонентів для дронів. Українські компанії також адаптують системи спеціально під потреби фронту — те, чого часто не можуть забезпечити масові китайські виробники.
Однак навіть із розвитком внутрішнього виробництва Україна найближчим часом навряд чи зможе повністю відмовитися від китайських компонентів. Головна причина — їхня значно нижча ціна та широка доступність. Навіть деталі, виготовлені в інших країнах, зокрема літієві батареї та магніти з рідкоземельних металів, часто залежать від китайської сировини.
Тайвань також не позбавлений цієї залежності. Китай залишається найбільшим джерелом імпорту дронів для острова. Тайбей планує створити повністю «некитайську» індустрію дронів до 2027 року та до 2030-го виробляти третину необхідних рідкоземельних магнітів. Однак ці зміни ще тривають.
Масштаби виробництва Тайваню також мають обмеження. Потреби України у воєнний час величезні — йдеться про мільйони дронів на рік. Натомість нинішні обсяги виробництва Тайваню, за даними митної служби, становлять лише сотні тисяч.
Китайські продукти мають значну перевагу в ціні — деякі моделі коштують у рази дешевше за тайванські, зазначає генеральний директор компанії Thunder Tiger, одного з найбільших виробників дронів у Тайвані, Джин Су. Його компанія вже передавала дрони Україні для польових випробувань.
«Вони тестують, їм подобається, але не купують, бо це все ще занадто дорого», — каже Су.
Геополітичні виклики
Геополітика також ускладнює ситуацію. Україна офіційно не визнає Тайвань і підтримує обережні відносини з Китаєм, який залишається її найбільшим торговельним партнером. Тому більшість співпраці відбувається опосередковано — через Польщу, Чехію та США. Ознак системної міжурядової координації небагато, взаємодія здебільшого відбувається на рівні бізнесу.
Водночас тайванські компанії демонструють гнучкість: деякі з них відкрили виробничі потужності в Литві та Польщі, щоб краще працювати з Україною. Державна структура з розвитку галузі підписала меморандуми про співпрацю з п’ятьма європейськими країнами.
З огляду на зростання попиту на дрони зі штучним інтелектом, експерти та постачальники бачать потенціал для глибшої співпраці між Україною та Тайванем. Міністерство економіки Тайваню вже пообіцяло підтримати сім високотехнологічних компаній фінансуванням у розмірі близько 326 мільйонів тайванських доларів (10 мільйонів доларів США) для розробки спеціалізованих чипів для дронів.
Українські виробники наголошують: ключовим критерієм вибору постачальників є ефективність для фронту. У нинішніх умовах рішення ухвалюються не лише з економічних міркувань, а насамперед із потреби виживання та перемоги у війні.
«Ми створюємо зброю не під тиском ринку чи енергетики, а під тиском виживання», — підкреслює Діордиця.
Можливості українських дронів
Як повідомлялося раніше, українські дрони навчилися випалювати ворога зсередини будівель. За даними Forbes, тепер вони залітають у вікна та маневрують між кімнатами, щоб знайти противника в укритті. Аналітики переконані, що масоване застосування FPV-дронів дозволяє буквально «випалювати» ворога з міських кварталів, зберігаючи життя українських захисників. Тому зараз немає сенсу відправляти штурмовиків у вогонь, поки дрони не переконаються, що ворога ліквідовано або знешкоджено.
Також Bloomberg писав, що українські дрони тепер можуть атакувати чверть території та 70% населення Росії. Безпілотники регулярно вражають цілі в глибині РФ, досягаючи Уральських гір і населених пунктів, де більшість людей раніше вважали війну далекою проблемою.
