4 квітня: Традиції, заборони та прикмети свята

4 квітня: Свято преподобного Йосифа Піснеписця та Лазарева Субота — Традиції, Заборони та Прикмети

4 квітня – особливий день у православному календарі, що поєднує в собі пам'ять про видатного святого та важливу подію передвеликоднього циклу. Церква вшановує пам'ять преподобного Йосифа Піснеписця, який створив понад 300 богослужбових піснеспівів і двічі страждав за віру. Цього дня також відзначається Лазарева субота – день напередодні Вербної неділі, коли вже можна нести вербу до храму. Розповідаємо про головні традиції, заборони та прикмети цього дня.

Церковне свято за новим календарем: Преподобний Йосиф Піснеписець

За новим церковним календарем, 4 квітня православні вшановують пам'ять преподобного Йосифа Піснеписця. (За старим церковним стилем день його пам'яті припадає на 17 квітня).

Життя та подвиги преподобного Йосифа

Святий Йосиф народився у 816 році на Сицилії в глибоко віруючій християнській родині. Рятуючись від варварських навал, його батьки переїхали на Пелопоннес. З юних років Йосиф виявляв сильне прагнення до духовного життя, і вже у 15 років вступив до монастиря в Салоніках. Там він вирізнявся лагідністю, працелюбністю та глибоким благочестям, за що його любили і поважали. Згодом Йосиф отримав сан пресвітера.

Його духовні якості помітив Григорій Декаполіт і взяв із собою до Константинополя. У той час імператор Лев Вірменин розгорнув жорстокі гоніння на ікони. Попри загрозу, Йосиф мужньо відстоював шанування святих образів, за що був схоплений і відправлений у заслання на острів Крит, де провів шість років. У Різдвяну ніч 820 року йому явився святитель Миколай Мирлікійський, повідомивши про смерть імператора та припинення іконоборчих гонінь.

Повернувшись до Константинополя, святий Йосиф збудував церкву, заснував при ній монастир і переніс туди мощі преподобних Григорія та Іоанна. Однак, коли іконоборство відновилося за імператора Феофіла, Йосиф знову постраждав за віру і був засланий до Херсона, де провів ще 11 років.

Преподобний Йосиф Піснеписець володів надзвичайним поетичним даром і створив понад 300 богослужбових піснеспівів, за що його визнали одним із найвидатніших церковних піснеписців. Патріарх Фітій називав його "ангелом Божим" і "отцем отців". Святий прожив близько 70 років, залишивши після себе багату духовну спадщину, зокрема священні канони та піснеспіви, які використовуються й донині.

Інші вшанування за новим церковним стилем 4 квітня:

Преподобного Георгія в Малеї;
Преподобного Йосифа Багатостраждального, Києво-Печерського;
Преподобного Зосиму;
Мученицю Фервуфу;
Ікону Богородиці "Герондиса".

Лазарева Субота: Чудо Воскресіння Лазаря

4 квітня цього року також відзначають Лазареву суботу – день, присвячений чуду воскресіння Лазаря, яке звершив Ісус Христос. У християнській традиції це свято тісно пов'язане з подіями Великого посту та Великодня.

Ця дата нефіксована і завжди припадає на передодень Вербної неділі, будучи однаковою як для нового, так і для старого календарів.

Церковне свято за старим календарем

За юліанським календарем 4 квітня вшановують пам'ять священномученика Василія, пресвітера Анкирського.

Традиції та дозволи дня: Що можна робити 4 квітня

У Лазареву суботу віряни відвідують богослужіння, підносять молитви про зцілення, Божу милість та очищають думки перед Вербною неділею. До храму вже можна нести гілочки верби для освячення.

Кількість гілочок традиційно вибирають непарну або за кількістю членів сім'ї, хоча це, скоріше, народне повір'я, ніж церковна настанова. Освяченою вербою потім злегка б'ють один одного зі словами "Не я б'ю – верба б'є", вірячи, що так можна отримати силу та захист на весь рік.

Цього дня дозволяється невелике послаблення у пості: можна їсти рибну ікру, олію, горіхи, насіння, овочі та фрукти, а також страви, що пройшли термічну обробку. Решта продуктів, включаючи м'ясо, молочні продукти та яйця, залишаються під забороною.

У народі день називають Лазаревою суботою, а також Йосип або Ольхові оглядини. Цього дня спостерігають за вільхою. У давнину з її деревини робили зруби для колодязів, тому проводилися Вільхові оглядини – вибирали відповідне дерево для майбутнього будівництва. Також заготовляли кору вільхи, яка завдяки дубильним речовинам допомагала зупиняти кровотечу і лікувати запалення.

Свято пов'язане з природними прикметами: у цей час починають співати цвіркуни та озиваються журавлі, яких вважають захисниками від злих духів і негоди. Вважається, що справжня весна приходить тільки з прильотом журавлів. Існує цікавий звичай: побачивши журавля вперше за сезон, потрібно лягти на траву і сім разів перевернутися з боку на бік, щоб спина не боліла після важкої роботи.

Чого сьогодні не можна робити: Заборони 4 квітня

У це свято не прийнято сваритися, злитися або ображатися – будь-яке негативне слово, згідно з повір'ями, повертається до того, хто його вимовив. Не можна відмовляти в допомозі, ображати інших, заздрити та бути жадібним.

За народними прикметами, сьогодні слід відкласти домашні справи: прання, прасування, прибирання, рукоділля, важка фізична робота та городні клопоти вважаються неповагою до свята.

Що ще не можна робити 4 квітня:

Співати, танцювати, надмірно веселитися;
Сваритися з родичами та сусідами;
Починати нові важливі справи;
Одягати темний одяг.

У народі вірять, що дотримання цих правил допомагає зберегти мир і гармонію в домі, а також зміцнити духовний зв'язок з Богом.

Народні прикмети 4 квітня

Погода цього дня може підказати, якими будуть урожай і літо:

День сонячний і ясний – літо буде таким самим;
Дощ зранку – до дощового літа;
Птахи повернулися з теплих країн, але не співають – ще будуть морози;
Золотистий світанок і хмари, що швидко пливуть по небу – до погожого дня;
Жовті та рожеві відтінки ранкової зорі – до сильного вітру.

Якщо на вільсі розпустилися листочки раніше за березу, то влітку буде багато дощів. Багато "сережок" на вільсі віщує хороший урожай вівса.