Британія: у зустрічі щодо Ормузької протоки взяли участь понад 40 країн, обговорили можливі колективні дії
Міжнародна зустріч щодо ситуації в Ормузькій протоці: ключові рішення та наслідки блокування
Понад 40 країн та ключові міжнародні організації, зокрема Міжнародна морська організація та Європейський Союз, взяли участь у зустрічі щодо Ормузької протоки, ініційованій Великою Британією. Про це повідомила пресслужба британського МЗС.
Заклик до відновлення свободи судноплавства
Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер наголосила, що зустріч продемонструвала «рішучість міжнародної спільноти забезпечити свободу судноплавства та знову відкрити Ормузьку протоку».
«Іран намагається тримати світову економіку в заручниках, блокуючи Ормузьку протоку. Цьому не можна дозволити перемогти. Учасники заходу закликали до негайного та безумовного відновлення функціонування протоки та дотримання принципів свободи судноплавства та морського права», – заявила Купер.
Можливі кроки міжнародної спільноти
Під час зустрічі обговорювалися скоординовані дії для вирішення кризи, зокрема:
- посилення дипломатичного тиску на Іран через ООН з метою забезпечення безперешкодного проходу суден через протоку та відмови від стягнення мит;
- розгляд економічних та політичних заходів, у тому числі санкцій, якщо протока залишиться заблокованою;
- співпраця з Міжнародною морською організацією для звільнення кораблів та моряків, які опинилися в пастці в регіоні.
Причини блокування протоки
Спільна військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, розпочата 28 лютого, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та низки високопосадовців режиму. У відповідь Іран атакував ракетами та дронами не лише Ізраїль та військові об’єкти США, а й сусідні країни, яких у Тегерані вважають союзниками Вашингтона.
Ормузька протока була заблокована Іраном практично одразу після початку конфлікту на Близькому Сході. Через цей стратегічний водний шлях проходило до 20% світового морського експорту нафти (близько 20 мільйонів барелів на добу) та значні обсяги зрідженого газу. Блокування спричинило різке зростання цін на енергоносії.
Наприкінці березня іранський парламент оголосив про намір стягувати мито за прохід суден через протоку, що посилило напруженість у регіоні.
