Фрідріх Мерц змушений змінити позицію щодо війни в Ірані в зв'язку з економічними наслідками та загрозами безпеки Німеччини.

Мерц змінює курс: Німеччина зіштовхнулася з економічним шоком, міграційною загрозою та тиском коаліції

Ще минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц демонстрував повну солідарність з президентом США Дональдом Трампом щодо цілей війни в Ірані. Однак тепер його риторика значно змінилася. Найвпливовіший лідер Європи ризикував, намагаючись триматися ближче до Вашингтона на початкових етапах конфлікту, тоді як його колеги, зокрема прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес та президент Франції Еммануель Макрон, відкрито засуджували американо-ізраїльські удари як незаконні.

Проте Мерц був змушений здійснити різкий розворот, оскільки економічні наслідки та загрози безпеці для найбільшої економіки ЄС стають дедалі очевиднішими. Тепер він публічно висловлює свої побоювання, що у Трампа відсутня стратегія виходу для припинення бойових дій у Перській затоці, повідомляє Politico.

Під час нещодавнього візиту до Норвегії Мерц висловився у найкритичнішому тоні на сьогоднішній день. Він наголосив, що війна викликала "серйозні питання" безпеки та додав: "Вона має значний вплив на наші витрати на електроенергію і потенційно може спровокувати масштабну міграцію".

Ці заяви кардинально відрізняються від тих, що пролунали минулого тижня під час його поїздки до Вашингтона. Тоді, відвідавши Трампа в Овальному кабінеті, Мерц висловив повну підтримку військовим цілям США. Він улесливо посміхався, коли президент хвалився збитками, завданими Ірану авіаударами, і заявляв, що Берлін повністю солідарний з Вашингтоном у необхідності ліквідації диктатури в Тегерані.

Однак, схоже, канцлеру вже не до сміху, адже наслідки війни, яка ось-ось перейде у третій тиждень, дедалі більше загрожують численним німецьким та європейським інтересам. Політична ізоляція Мерца серед ключових європейських союзників та зростаючий тиск з боку його лівоцентристського партнера по коаліції, Соціал-демократичної партії (СДПН), підштовхнули канцлера до більш жорсткої позиції щодо конфлікту в останні дні.

Повідомляється, що Мерц дедалі більше побоюється, що іранська війна поглибить величезні економічні проблеми його країни. І без того страждаючий виробничий сектор Німеччини отримає ще один удар через стрімке зростання цін на енергоносії. Він також переймається тим, що це може загальмувати зусилля Європи щодо припинення повномасштабної війни Росії в Україні та потенційно спровокувати нову кризу біженців саме в той момент, коли він бореться за те, щоб не дати ультраправій антиімміграційній партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) стати найпопулярнішою політичною силою в країні.

Мерц також засудив рішення адміністрації Трампа пом'якшити нафтові санкції проти Росії, намагаючись знизити світові ціни на нафту. Він висловив побоювання, що цей крок послужить лише поповненню військового бюджету Кремля та підтримає повномасштабне вторгнення Москви в Україну, назвавши цей крок "помилковим". "Ми хочемо гарантувати, що Росія не скористається війною в Ірані для ослаблення України", – додав Мерц.

"Нескінченна війна": Суперечливі сигнали канцлера

Мерц надсилав суперечливі сигнали щодо Ірану з того часу, як США та Ізраїль розпочали свої атаки. Наступного дня після першого штурму Мерц висловив сумнів у тому, що їм вдасться повалити режим у Тегерані, і попередив про "болото" за іракським сценарієм. Проте, за його словами, Німеччина не в тому становищі, щоб "читати нотації" своїм союзникам, і підтримує їхню мету – зміну режиму.

Ці суперечливі сигнали призвели навіть до розгубленості в уряді Ірану щодо позиції Німеччини.

"Ми не знаємо, яка реальна позиція Німеччини", – заявив посол Ірану в Німеччині Маджид Нілі Ахмадабаді. "Ми чуємо різні голоси всередині уряду".

Однак Мерц зайняв дещо жорсткішу позицію щодо ударів США та Ізраїлю, коли, стоячи поруч із прем'єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем у Берліні, висловив занепокоєння тим, що у США та Ізраїлю немає плану щодо припинення конфлікту. "Ми не зацікавлені в нескінченній війні", – сказав тоді Мерц.

Економічні побоювання та страх перед біженцями

Мерцем, зокрема, рухають економічні ризики затяжної війни, особливо з огляду на те, що енергоємний виробничий сектор Німеччини, який почав буксувати ще до початку конфлікту, особливо вразливий до стрибків цін. "Перспективи зростання, ймовірно, продовжать погіршуватися", – написала Вероніка Грімм, одна з провідних економісток країни, в есе для німецької газети Handelsblatt. "Для Німеччини це означає, що надії на повернення до зростання знову придушені".

Очікується також, що Німеччина опиниться серед країн ЄС, які найбільше постраждають, якщо ескалація війни на Близькому Сході призведе до нової кризи біженців. Німеччина була б найпопулярнішим напрямком для іранців, які тікають від війни: 28 відсотків іранців назвали її найбільш ймовірним місцем призначення, згідно з дослідженням берлінського фонду Rockwool Foundation. Це багато в чому пов'язано з тим, що в Німеччині вже проживає велика кількість іранських біженців.

"Німеччина не є стороною цієї війни, і ми не хочемо нею ставати", – сказав Мерц. "І в цьому відношенні всі наші зусилля зосереджені на припиненні війни".