Іран контролює Ормуз: удари США марні

Іран прагне постійного контролю над Ормузькою протокою: удари США не вирішили проблем

Після більш ніж місяця загрозливої риторики та ескалації ультиматумів з боку президента США Дональда Трампа, кульмінацією яких стала його погроза "відкинути Іран у кам'яний вік" бомбардуваннями, результати американських дій виявилися неочікуваними. Як зазначає Bloomberg, американському лідеру вдалося хіба що повернути час назад приблизно на шість тижнів, не вирішивши ключових проблем, що існували до конфлікту.

Коли обидві сторони зустрінуться в Ісламабаді в суботу, вони зіткнуться не лише з тими самими суперечками, які не вдалося врегулювати під час переговорів у лютому, що передували війні, але й з новими, ще більш гострими викликами. Якщо Трамп сподівався, що бомбардування змусять Іран пошкодувати про відмову від лютневої угоди, то, схоже, цей план обернувся проти нього. Тегеран зазнав тисяч жертв, однак його умови для миру стали ще більш максималістськими, ніж раніше.

Нові вимоги Ірану

Наразі Іран висуває такі ключові вимоги:

• Постійний контроль над Ормузькою протокою.
• Скасування всіх первинних та вторинних санкцій.
• Виведення військ США з регіону.
• Фінансова компенсація за збитки, яких країна зазнала під час конфлікту.

За даними Bloomberg, щодо деяких питань все ж можна побачити контури потенційного компромісу. США могли б погодитися на певне збагачення урану в Ірані та розведення іранських запасів урану — саме таку угоду обговорювали в лютому. У відповідь Тегеран міг би погодитися на обмежене або умовне скасування санкцій. США також могли б заявити про збереження своїх баз на Близькому Сході, тоді як Іран міг би переконати своїх прихильників, що зробив ці об'єкти тягарем для країн-господарів.

Ормузька протока: ключова перешкода на шляху до миру

Однак ситуація з Ормузькою протокою виглядає значно складнішою. Попри те, що ця протока є міжнародним водним шляхом, номінально відкритим для всіх, Іран не має наміру відмовлятися від свого новонабутого впливу на світові енергоносії.

Якщо президент Трамп не зможе (або не захоче) скасувати контроль Ірану над цим стратегічним пунктом, йому, ймовірно, доведеться змиритися з цим. Це пояснює його пропозицію про "спільне підприємство" з Іраном для управління транзитом. Високі принципи, такі як свобода судноплавства, можуть швидко відійти на другий план у процесі компромісів, особливо з огляду на те, що жодна з країн не є учасницею Конвенції ООН з морського права, яка встановлює основні принципи морського управління, зазначає Bloomberg.

Крім того, якщо Тегеран не був готовий скорочувати свої військові потужності в період відносного спокою, то після війни це взагалі нереально. Наполягання Ірану на поширенні перемир'я на Ліван є чітким сигналом того, що він не планує відмовлятися від "Хезболли", яка вже давно є "перлиною в короні його так званої осі опору".

Запевнення, що Ісламська Республіка не прагнутиме отримати ядерну зброю або розробляти міжконтинентальні ракети, можуть дозволити американському президенту заявити про перемогу на цьому фронті. Проте жодне з них не буде означати справжньої поступки, оскільки ці обіцянки не є новими. Такі запевнення також не заспокоять арабські країни Перської затоки або Ізраїль, які залишаються в зоні досяжності існуючої звичайної зброї Ірану, вважають аналітики Bloomberg.

Додатковою перешкодою може стати позиція прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, який не буде представлений на переговорах і вже заявив, що ще не досяг своїх цілей.

Деякі громадяни Ізраїлю висловлюють почуття зради через перспективу того, що США односторонньо завершать війну, яку союзники розпочали разом. Це означає, що будь-який мир, ймовірно, буде нестійким, і найкращим результатом дипломатичних зусиль цього вікенду може стати лише розмита домовленість про продовження переговорів, підсумовує Bloomberg.

Ситуація на Близькому Сході

Раніше The New York Times пояснив, про що можуть домовлятися США та Іран. Зокрема, спецпосланник президента Джозефа Р. Байдена-молодшого з питань Ірану Роберт Меллі наголосив, що угода про припинення вогню сповнена неоднозначностей, і США та Іран вже сперечаються щодо неї.

Експертка з питань Ірану додала, що це буде дуже складне й недосконале припинення вогню, але обидві сторони, на її відчуття, прагнуть хоча б перевірити можливості за столом переговорів.