Мова існувала 135 тис. років тому: нове дослідження
Первісні люди могли володіти мовою вже 135 тисяч років тому
Археологи виявили в африканських печерах свідчення того, що первісні люди, можливо, вели розмови біля вогнищ, як повідомляє Indian Defence Review. Це відкриття додає нових даних до розуміння розвитку людської мови.
Довгий час дослідники, які вивчали еволюцію мови у Homo sapiens, стикалися з браком прямих доказів для своїх гіпотез. Однак нове геномне дослідження пропонує переосмислити хронологію цих подій. Згідно з публікацією у Frontiers in Psychology, очоленою Шігеру Міягавою з Массачусетського технологічного інституту, біологічна здатність людини до мови існувала щонайменше 135 000 років тому.
Логіка дослідження полягає в тому, що оскільки кожна сучасна людська популяція має повний лінгвістичний потенціал, то фундаментальна основа мови мала сформуватися ще до того, як людські популяції розділилися. Якби мова виникла пізніше, принаймні одна з ліній спілкувалася б принципово інакше, ніж інші, чого не спостерігається серед приблизно 7000 мов, якими розмовляють сьогодні.
Міягава та його команда провели метааналіз 15 геномних досліджень, опублікованих у період з 2007 по 2023 рік. Ці дослідження використовували дані повного геному, маркери Y-хромосоми та мітохондріальну ДНК. При розрахунках команда послідовно отримувала цифру близько 135 000 років тому. Це дослідження розглядає цю дату як найпізніший можливий момент, до якого мова вже мала бути сформована.
У статті автори навмисно розмежовують когнітивну інфраструктуру, необхідну для мови, та артефакти, що свідчать про символічну комунікацію. Дослідження фокусується виключно на біологічній готовності до мовлення.
«Жодна інша тварина не демонструє такої гнучкої інтеграції. Багато видів спілкуються за допомогою сигналів, пов'язаних з певними ситуаціями, але жоден з них не може поєднати обмежений набір звуків у нескінченні нові значення», – зазначається у статті. Дослідники вважають цю унікальну здатність спільною успадкованою рисою, яка мала бути присутня до того, як будь-які нащадки розійшлися по континентах.
Важливо зазначити, що дослідження не намагається реконструювати, що саме могли говорити ранні люди. Воно лише встановлює, що відповідні біологічні механізми для мови вже існували.
Автори припускають, що популяція могла мати повний когнітивний потенціал для мови, навіть не створюючи одразу переконливих доказів її використання. Мова, яка вже була біологічно присутня, могла стати фактором, що прискорив і закріпив символічну поведінку.
Як пишуть дослідники, мова «мала прямий і величезний вплив на всі аспекти людського життя». Таке тлумачення ставить дослідження у центр давньої дискусії про походження сучасної людини. Попередні теорії часто пов'язували виникнення мови з культурною експансією близько 50 000 років тому. Геномний підхід, натомість, встановлює значно більш ранній мінімум і переносить розмову в глибшу африканську доісторію.
Водночас, автори підкреслюють, що дослідження не може визначити, коли саме виникла мова, а лише те, що вона мала існувати раніше 135 000 років тому. Також воно не дає відповіді, чи мова розвивалася поступово, через низку еволюційних кроків, чи з'явилася швидше. Обидві інтерпретації залишаються предметом дискусій, і отримані результати не надають переваги жодній зі сторін.
Коли з'явилася писемність
Хоча люди, безсумнівно, спілкувалися мовою протягом багатьох тисяч років, писемність була винайдена значно пізніше – приблизно у 3200–3500 роках до нашої ери. Першим відомим нам письмом є клинопис: клиноподібні символи, які відтискали на глиняних табличках для запису різних операцій.
