Паралельні світи: Чи існують невідомі всесвіти?
Таємниці Мультивсесвіту: Чи Існують Паралельні Світи, Невідомі Людству?
Час від часу з’являтимуться такі Всесвіти, які будуть придатними для життя, але людство про них не зможе дізнатися. Ця інтригуюча думка лежить в основі сучасних гіпотез про паралельні світи.
Всесвіт, у якому ми живемо, дивовижно точно налаштований для існування життя. Але що сталося б, якби фундаментальні фізичні константи, наприклад, гравітація, були хоч трохи іншими?
Як пояснює професор Пол Халперн, фізик з Університету Святого Йосифа (США), якби гравітація була слабшою, зірки та планети могли б просто не утворитися. "З іншого боку, якби гравітація була набагато сильнішою, то Всесвіт дуже скоро б зруйнувався", – припустив він.
Існує близько 20 фундаментальних констант природи, чиї точні значення забезпечують дію законів фізики. Але звідки взялися ці ідеальні налаштування?
Деякі стверджують, що це вказує на існування Творця, який ретельно продумав і створив Всесвіт. Інші ж пояснюють це концепцією Мультивсесвіту – нескінченної кількості всесвітів, кожен з яких має свої унікальні фізичні константи. У такому випадку, людство просто опинилося в тому Всесвіті, де комбінація цих констант дозволяє йому існувати.
Які шанси, що нам так пощастило? Дехто вважає, що досить високі, адже в безжиттєвих всесвітах нас би просто не існувало, щоб ставити це питання. Ця ідея відома як антропний принцип.
Фізики розробили кілька гіпотез щодо можливого виникнення таких паралельних світів. Дві з них заслуговують на особливу увагу.
Інтерпретація багатьох світів
Перша теорія походить з квантової механіки – науки, що вивчає поведінку крихітних частинок, таких як електрони.
Квантові фізики стверджують, що в цьому мікроскопічному світі властивості частинки спочатку не є строго визначеними. Електрон не знаходиться чітко в одному місці; натомість існує певна ймовірність того, що він опиниться тут, там або в будь-якому іншому місці.
Згідно з класичною інтерпретацією, ці ймовірності "збігаються" в одну конкретну реальність у той момент, коли хтось спостерігає за частинкою – електрон набуває фіксованого положення. І все це відбувається в межах відомого нам Всесвіту.
Хоча ці концепції важко осмислити, принципи квантової механіки широко визнані в сучасній науці.
У 1957 році вчений Х'ю Еверетт III запропонував паралельну ідею, пізніше названу інтерпретацією "багатьох світів". За цією теорією, квантова частинка не приймає один фіксований стан, а "розгалужується" на всі можливі стани одночасно, кожен – у власному Всесвіті.
Коли людина спостерігає за такою квантовою частинкою, її існування також розділяється: одна версія бачить одну реальність, інші версії – інші. Проте, як наголошував Халперн, ці "двійники" не живуть захопливими паралельними життями, як це часто показують у кінофільмах.
Теорія Мультивсесвіту має своїх прихильників, але деякі вчені її відкидають, оскільки її неможливо ані довести, ані спростувати експериментально, що ставить під сумнів її науковий статус.
"Бажано, щоб якомога більше явищ пояснювалися простими рівняннями. Але якщо ви в пошуках вирішення задачі звертаєтеся до ідеї нескінченної кількості всесвітів, то навряд чи ви намагаєтеся спростити питання", – прокоментував астрофізик Герайнт Льюїс із Сіднейського університету.
Вічна інфляція
Згідно з іншою сучасною гіпотезою, на початку часів, протягом мізерно малої частки секунди, наш Всесвіт надзвичайно швидко розширювався. Цей період відомий як космічна інфляція.
"Існував певний енергетичний профіль, який призвів до надшвидкого розширення", – пояснив професор Халперн.
Коли це розширення зупинилося, енергія перетворилася на матерію і світло, в результаті чого виникла Всесвіт, яку ми знаємо сьогодні. Однак залишається незрозумілим, чому це розширення почалося і припинилося саме в нашій області простору.
Одна з версій ідеї "вічної інфляції" передбачає, що в тих місцях, де розширення припиняється, відповідна ділянка простору відокремлюється і перетворюється на окремий, самостійний Всесвіт. Кожен такий Всесвіт відрізнятиметься від інших своїми властивостями.
Вчені припускають, що час від часу серед цих нескінченних "бульбашок" з'являтимуться такі Всесвіти, які виявляться придатними для життя. Проте, як і у випадку з квантовою мультивсесвітом, встановити контакт з іншими всесвітами буде вкрай складно або неможливо.
"У науці є багато випадків, коли ми приймаємо непрямі докази. Наприклад, ми впевнені, що центр Землі складається з заліза та нікелю, хоча ніколи там не бували", – сказав Халперн, висловлюючи симпатію до гіпотези про інші всесвіти.
Астрофізик Льюїс також допустив існування тієї чи іншої форми Мультивсесвіту. У своїй статті він висловив думку, що Мультивсесвіт сьогодні – це "навряд чи гіпотеза, скоріше набір ідей і припущень".
