Справа Парубія: суд, позов на 15 млн та відмова від грошей

У Львівському суді розпочався розгляд справи про вбивство Андрія Парубія: обвинувачений відмовляється від грошової допомоги за сина

1 квітня у Франківському суді Львова відбулося перше підготовче судове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України, громадського активіста Андрія Парубія.

Рішення суду та запобіжний захід

Під час засідання суд ухвалив рішення дозволити медіа висвітлювати розгляд справи. Обвинуваченому, 53-річному львів’янину Михайлу Сцельнікову, продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО без права внесення застави до 30 травня 2026 року.

Прокурор обґрунтував це клопотання тим, що обвинувачений неодноразово заявляв про бажання, аби його обміняла Росія, що створює загрозу можливої втечі.

Цивільний позов від родичів загиблого

Потерпіла сторона, представники родини вбитого політика, подала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 15 мільйонів гривень.

Адвокат потерпілих Юрій Зошій пояснив, що обвинувачений Михайло Сцельніков, як батько загиблого українського бійця Михайла Сцельнікова (позивний «Лемберґ»), має право на отримання одноразової грошової допомоги за загибель сина.

«Розмір такої допомоги становить 15 мільйонів, його частка становить 7,5 мільйона. Ця сума співмірна з тими вимогами, які ми подали у позові. Законодавство передбачає, що особа, яка б хотіла отримати ці кошти, має подати нотаріально завірені документи. Обвинувачений цим може скористатися і звернутись протягом трьох років. Нелогічно, щоб держава виплачувала Сцельнікову ці кошти, коли він заявляє і звинувачується за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає конфіскацію всього майна. Майнові права мають грошову оцінку і підлягають арешту. Арешт може накладатися не лише на матеріальні об’єкти, але й на майнові права, у тому числі й на право вимоги. Тому, на нашу думку, чітко визначений еквівалент у розмірі 7,5 млн і може бути об’єктом арешту з метою забезпечення цивільного позову. Нам невідомо про інших осіб, окрім матері і батька, хто претендує», – зазначив адвокат Зошій.

У загиблого військовослужбовця Михайла Сцельнікова також залишилася дружина. Таким чином, сума компенсації має ділитися рівними частинами на трьох осіб: батька, матері та дружини.

Потерпіла сторона у своєму цивільному позові просить суд заборонити Міністерству оборони, командуванню Сухопутних військ ЗСУ та 93-й механізованій бригаді, де служив військовий, виплачувати грошову допомогу обвинуваченому Сцельнікову до оголошення вироку у кримінальній справі.

Обґрунтування цивільного позову також базується на характеристиці вбитого політика Андрія Парубія, який заснував патріотичну організацію, захищав цілісність України та її національні інтереси.

«Ми обґрунтовували розмір цивільного позову тими виплатами, які держава передбачила за людину, яка загинула на фронті. Наша сума не більша, не менша, аніж передбачено державою», – додав адвокат потерпілих.

Позиція обвинуваченого

Обвинувачений у вбивстві Андрія Парубія Михайло Сцельніков заявив, що не подаватиме жодних документів на виплату і не претендує на ці гроші.

«Я поклявся помститись і я помстився, і гроші мене не цікавили. Коли починається щось з грошима пов’язане, то для мене це дико», – прокоментував обвинувачений.

Звинувачення проти Михайла Сцельнікова

На підставі зібраних доказів Михайло Сцельніков обвинувачується за низкою статей Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
• ч. 3 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації);
• ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 112 (посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку із його державною та громадською діяльністю за попередньою змовою групою осіб);
• ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 (носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
• чч. 1, 3 ст. 436-2 (глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України).

Передісторія справи

Андрій Парубій – відомий учасник українських революцій, громадський активіст, політик, який обіймав посаду спікера Верховної Ради з 2016 по 2019 рік. Його застрелили 30 серпня 2025 року на вулиці неподалік будинку, де він проживав.

1 вересня силовики затримали підозрюваного у вбивстві, Михайла Сцельнікова, на Хмельниччині. Вже 2 вересня йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Заяви обвинуваченого та його колишньої дружини

Перед початком засідання, спілкуючись із журналістами, Михайло Сцельніков визнав факт вбивства політика. Він заявив, що це була «особиста помста українській владі» за нібито загиблого сина, та висловив бажання, аби його швидко обміняли, оскільки тоді він зможе знайти тіло свого сина.

Однак колишня дружина обвинуваченого, Олена Чернінько, одразу ж заявила, що батько і син не спілкувалися, а дитину вона виховувала сама після розлучення у 2000 році. Вона просила колишнього чоловіка не використовувати ім’я сина, оскільки між ними були напружені стосунки.

28-річний Михайло-Віктор Сцельніков (син обвинуваченого) понад два роки вважався безвісти зниклим. Експертиза ДНК підтвердила, що тіло, яке перебувало в морзі Чернігова, належить «Лемберґу», і 3 березня 2026 року його поховали у Львові.

Наступне засідання

Продовження підготовчого засідання у справі вбивства українського політика Андрія Парубія призначено на 27 квітня.