Україна атакує російські нафтові об’єкти: стратегія та наслідки

Україна атакує ключові російські нафтові об’єкти: стратегія та наслідки

Українські дрони протягом тижня втретє завдали удару по порту Усть-Луга – найбільшому експортному комплексу на Балтійському морі. За словами губернатора регіону Олександра Дрозденка, атака спричинила пожежу на стратегічно важливому об’єкті, що використовується для транспортування сирої нафти та нафтопродуктів. Служба безпеки України підтвердила, що удар завдав «значної шкоди» порту, повідомляє Le Monde.

Цей об’єкт, який експлуатує російський нафтопровідний монополіст «Транснефть», забезпечує експорт близько 700 000 барелів нафти на день. У 2025 році через порт планувалося відправити майже 33 мільйони метричних тонн нафтопродуктів.

Масштаби збитків та цілі атак

Через брак офіційної інформації важко точно оцінити збитки після трьох послідовних атак на Усть-Лугу 25, 27 та 29 березня. Щоразу в порту, який також експортує вугілля, залізну руду, добрива та хімікати, спалахували масштабні пожежі. Серед інших цілей українських дронів великої дальності – порти Приморськ на Балтійському морі та Новоросійськ на Чорному морі.

За оцінками Reuters, до атак минулого тижня було паралізовано щонайменше 40% російських експортних потужностей з видобутку нафти, що еквівалентно 2 мільйонам барелів на добу.

«Це свідчить про вплив атак не лише на порти, а й на російські танкери. Київ уже підтвердив проведення майже 10 таких операцій у Чорному, Середземному та Атлантичному морях. Зокрема, 26 березня Україна атакувала морським дроном нафтовий танкер, що перевозив 140 000 тонн сирої нафти, завантаженої в Новоросійську», – зазначає Le Monde.

Стратегія України та економічний ефект

Метою України є максимальне послаблення російської військової машини через зниження експортних потужностей Москви з нафти. Це має позбавити Кремль надприбутків для фінансування війни. Після початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого ціни на нафту різко зросли, і Росія намагалася скористатися цим.

«У Росії, де нафтогазова галузь становить п’яту частину ВВП та 30-50% доходів федерального бюджету, розрахунок був простим: з кожним підвищенням ціни на нафту на 10 доларів очікувалося додаткових 1,6 млрд доларів податкових надходжень на місяць. Якщо ціни залишаться високими, бюджет може отримати додаткові 5 трлн рублів (близько 54 млрд євро) протягом року», – пояснюють у виданні.

Однак українські удари звели нанівець ці плани.

«До конфлікту в Ірані Росія експортувала трохи менше 5 мільйонів барелів на день за ціною близько 70 доларів за барель. Після українських атак експортні потужності скоротилися на 2 мільйони барелів. Залишається 3 мільйони барелів, які продаються за ціною понад 100 доларів за барель. У підсумку Росія, яка розраховувала на більші прибутки, заробляє стільки ж, скільки й раніше. Україна успішно нейтралізує ефект зростання цін», – зазначив експерт з нафти та професор Паризького інституту політичних наук Тьєррі Брос.

Москва сподівалася отримати вигоду не лише від зростання цін, а й від тимчасового послаблення санкцій США. Однак стратегія Києва може посилитися.

«Українці мають цілий арсенал засобів для глибоких ударів, і вони їх використовують. Це не реакція на обставини війни на Близькому Сході чи блокаду Ормузької протоки. Це результат зрілого процесу», – додав директор центру енергетики та клімату Французького інституту міжнародних відносин Марк-Антуан Ейл-Мазега.

Удари по віддалених об’єктах Росії

Україна заявила, що атакувала Усть-Лугу дронами, які подолали понад 900 кілометрів. Крім того, Київ взяв на себе відповідальність за удар по бойовому криголаму на російській верфі у Виборзі поблизу Санкт-Петербурга, а також за атаку на нафтопереробний завод у місті Уфа.

«Москва продовжує атакувати українську інфраструктуру, а Київ завдає ударів у відповідь», – зауважив Ейл-Мазега.

«Як і в будь-якому конфлікті, війна набуває економічного виміру та поширюється на енергетичні об’єкти», – зазначив Брос.

Регулярність та інтенсивність українських атак викликають занепокоєння у Москві. Закриття портів з 23 березня стало найсерйознішим зривом у сучасній історії Росії.

Системна загроза російській нафтовій промисловості

«Ці атаки є шоком і створюють серйозні проблеми. Однак вплив на експортні потужності слід розглядати в перспективі. Твердження про паралізацію 40% потужностей є радше політичною заявою. Частина інфраструктури зазнала ударів, але це не вперше – її можна відремонтувати. Тим часом російські танкери в морі мають на борту близько 100 мільйонів барелів, готових до доставки», – вважає експерт з енергетики Костянтин Симонов.

Російська нафтогазова галузь вже чотири роки адаптується до санкцій, закуповуючи запчастини через дружні країни. Проте ремонт пошкоджених портів є дорогим, збільшує невизначеність та дестабілізує логістику, що критично для державних доходів. Це відволікає ресурси від військового бюджету.

«Атаки роблять російську нафтову систему більш вразливою, дорожчою в експлуатації та схильною до кумулятивних збоїв. Насамперед це загроза гнучкості російського експорту, оскільки тиск чиниться одночасно на весь ланцюг – порти, сховища, нафтопереробні заводи та судноплавство. Якщо атаки триватимуть на багатьох вузлах, ризик переросте від тимчасових перебоїв до структурно нижчої гнучкості, а зрештою – до потенційного зниження поставок», – наголосила експертка з енергетики Колумбійського університету Тетяна Мітрова.

У Le Monde підсумували, що повторювані українські атаки на інфраструктуру російської нафтогазової галузі загрожують її стійкості та здатності поглинати потрясіння.

Останні атаки на об’єкти РФ

Раніше повідомлялося, що українські дрони вивели з ладу один з найбільших російських нафтопереробних заводів у місті Кіріші Ленінградської області щонайменше на місяць. У 2024 році цей завод виробив 2 млн тонн бензину, 7,1 млн тонн дизельного палива, 6,1 млн тонн мазуту та 600 000 тонн бітуму.

ЗМІ також писали, що українські дрони зруйнували майже половину експортних потужностей нафти РФ. Наступ українських безпілотників не слабшає: вони продовжують обходити засоби ППО та проникати углиб російської території.

«Удари безпілотників з боку України змушують Москву відмовлятися від пріоритетності деяких видів експорту та захищати споживачів, які вже страждають від високої інфляції», – зазначили у Reuters.