Великдень чи Пасха: мовознавиця пояснила відмінності

Великдень чи Пасха: мовознавиця Олеся Сулима пояснила відмінності у назвах головного християнського свята

Для православних християн Великдень 2026 року настане 12 квітня. У цей день родини традиційно готуються до свята: печуть паски, фарбують яйця та освячують їх у храмах. Проте не всі замислюються над тим, яке значення має слово "Великдень" і чому в інших мовах, зокрема російській, свято називається інакше.

Відмінності у назвах пояснила Олеся Сулима, наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України та кандидатка філологічних наук.

Великдень і Пасха: історія та значення назв

Олеся Сулима розкрила походження обох назв. Вона зазначає, що у російській мові закріпилася виключно церковна назва свята – "Пасха", тоді як власної народної назви у них немає.

Натомість в українській мові назва "Великдень" є дослівним перекладом грецького словосполучення, що означає "великий день". Згідно з Етимологічним словником, шляхом зрощення цих двох слів і утворився іменник "Великдень".

В українській традиції "Великдень" сприймається як народна назва, адже слова "великий" і "день" є звичними та зрозумілими. Сама назва утворилася продуктивним способом словотворення – зрощенням.

Слово "Пасха" також присутнє в українській мові, але воно частіше використовується для позначення релігійного контексту свята, зокрема у проповідях, богослужіннях та церковних традиціях.

Етимологія слова "Пасха" веде до грецької мови, а звідти – до давньоєврейського слова "песах". Його первинне значення – "перехід", "вихід", або ж "проходити повз", "минати". Це слово потрапило до слов’янських мов через старослов’янську.

Історично давньоєврейський Песах є святом, що відзначає вихід євреїв з єгипетського рабства. За Старим Завітом, євреї позначали одвірки своїх домівок кров’ю ягняти, щоб Янгол Смерті оминув їхні оселі, вражаючи лише єгипетські родини.

«Тут акцент зроблено як на жертовності, так і на тому, щоб лихе минуло», – пояснює Сулима. Вона додає, що християнська Пасха частково успадкувала цей момент жертовності крові, адже ягня було жертвою, а кров – її ознакою.

У Новому Завіті свято набуло нового, глибшого змісту. Ісус Христос символізує того Агнця Божого, який приніс себе в жертву заради спасіння всього людства. Таким чином, християнська церковна традиція Пасхи також тісно пов’язана з ідеєю жертовності.

Як зазначав апостол Павло: «Наша Пасха – Христос, принесений у жертву за нас». Це значення жертви збереглося в грецькій назві свята, а згодом – і в російській мові.

На відміну від цього, в українській мові та традиції слово "Великдень" акцентує не на жертовності, а на її результаті – Воскресінні Ісуса Христа. Саме Воскресіння є центральною подією та основою всього свята.

«Слово "Великдень" підкреслює, що це свято має перевагу перед іншими святами, велич події, перемогу життя над смертю», – додає експертка. Вона також нагадала про церковну назву цього свята – "праздників праздник".

Цікаво, що у польській та чеській мовах Великдень відомий як "Вєльканоц" (Wielkanoc), що перекладається як "велика ніч". Це пов’язано з віруванням, що Ісус Христос воскресає опівночі, і саме тоді у храмах лунає радісне «Христос Воскрес!».

Підсумовуючи, "Великдень" є основною та загальнонародною назвою свята в українській мові. Хоча слово "Пасха" також вживається, воно має більш тісний зв’язок із церковною традицією. Наприклад, прийнято говорити "пасхальний канон", а не "великодній".

Варто зазначити, що назва, похідна від "Пасхи", існує у різних варіаціях у багатьох мовах світу, зокрема французькій, італійській, іспанській та німецькій. Однак в англійській мові свято називається "Easter", що походить від імені давньогерманської богині весни.

Довідка: Олеся Сулима

Олеся Сулима – мовознавиця, доцентка, кандидатка філологічних наук.

• Викладачка української мови Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
• Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, отримала диплом магістра з відзнакою.
• Сфера наукових інтересів: граматика української мови, комунікативна лінгвістика та психолінгвістика.
• Авторка численних статей з морфології та синтаксису української мови, розробниця лінгвістичних курсів для Малої академії наук України.
• Наразі працює на кафедрі української мови УДУ імені Михайла Драгоманова.