Великі дрони в українській війні: чому вони залишаються в тіні

Важкі дрони: чому про них знають менше, ніж про FPV

Розвиток безпілотних технологій у війні породив нову концепцію – дрони-носії, які доставляють FPV-апарати безпосередньо до зони ураження. Проте, як зазначає технічний директор компанії Reactive Drone Артем Колесник, такі рішення мають обмежену ефективність.

Його компанія виробляє важкі багатороторні бомбардувальники "Кажан", які можуть виконувати роль носіїв для FPV-дронів. За словами експерта, технічно реалізувати таку систему нескладно, але її доцільність залежить від конкретного завдання.

"Ми спочатку зосередилися на можливостях скидання боєприпасів. Далі було лише питанням часу, коли ми почнемо експериментувати з іншими застосуваннями", – розповів Колесник.

Чому важкі дрони залишаються в тіні

На відміну від FPV-дронів, важкі бомбардувальники виконують левову частку бойових завдань, проте рідко потрапляють у поле зору громадськості. За даними аналітиків, близько 70% успішних ударів припадає саме на такі апарати, як "Кажан".

Експерт пояснює це особливостями їхнього застосування:

"Бомбардувальники частіше працюють вночі і не створюють ефектних відеоматеріалів, тому їх просто менше помічають", – зазначив Колесник.

Крім того, ресурс таких дронів значно вищий: один апарат може здійснити десятки, а то й сотні бойових вильотів.

Дрони-"матки": перспективи та обмеження

Концепція дрона-носія передбачає, що великий безпілотник доставляє менші FPV-дрони ближче до цілі та запускає їх на місці. Ідея проста: великий апарат виступає транспортною платформою та носієм.

Однак на практиці ефективність таких рішень виявилася нижчою за очікування:

"Ефективність FPV-дронів у цій ролі виявилася меншою, ніж передбачалося, що обмежує цінність таких концепцій", – пояснив експерт.

Однією з ключових проблем залишається дистанційне керування:

• нестабільність сигналу на великих відстанях;
• проблеми з надійністю зв’язку;
• затримки у передачі даних, що ускладнюють точне керування.

Це значно знижує ефективність малих дронів, які працюють далеко від оператора.

Автономні "рої" та майбутнє безпілотників

Розробники також розглядають можливість створення автономних "роїв" дронів, які діяли б без постійного контролю людини. Проте технології ще не досягли необхідного рівня:

"Поточні апаратні та програмні рішення поки що недостатньо розвинені, щоб надійно підтримувати повністю автономні рої", – заявив Колесник.

За його словами, саме в цьому напрямку криється основний потенціал, але до практичного застосування ще далеко. Наразі дрони-"матки" мають обмежену сферу використання:

"На даний момент це дуже нішеве рішення. Ми можемо виділити лише невелику кількість завдань, де такий підхід дає реальну перевагу", – зазначив експерт.

Наприклад, такі системи можуть бути корисними для доставки FPV-дронів до важкодоступних цілей – зокрема, всередину будівель.

Перспективи розвитку озброєння для важких дронів

Більш перспективним напрямком, на думку Колесника, є розвиток озброєння для важких безпілотників:

"В авіації вертольоти та винищувачі використовують різні типи боєприпасів, включаючи високоточні та керовані ракети", – зазначив він.

Проте впровадження подібних рішень для дронів стикається з проблемою високої вартості:

"Деякі проекти намагалися інтегрувати керовані ракети, але вартість швидко стає ключовим фактором. Проте цей напрямок має значний потенціал, і ми шукаємо партнерів у ЄС та США для його розвитку", – підсумував експерт.

Український досвід у війні дронів

Україна активно розвиває виробництво далекобійних дронів, перевершуючи Росію не лише за якістю, а й за кількістю безпілотників. Проте основною перешкодою для ефективних ударів залишається вдосконалення російської протиповітряної оборони.

Київ накопичив значний бойовий досвід застосування дронів у сучасній війні. Президент Володимир Зеленський запропонував країнам Перської затоки та США українську допомогу в розблокуванні Ормузької протоки – стратегічного морського шляху, заблокованого через конфлікт на Близькому Сході. За його словами, Україна створила ефективну систему захисту вантажних суден у Чорному морі від різноманітних загроз.