Нове дослідження: Даляньський кінь походив з Північної Америки
Новий погляд на історію міграції давніх коней: даляньський кінь мав північноамериканське походження
Генетичне дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, кардинально змінює уявлення про еволюцію та міграцію коней у пізньому плейстоцені. Вчені встановили, що даляньський кінь — вимерла лінія, яка раніше вважалася локальним видом північно-східного Китаю, — насправді мав північноамериканське походження та відіграв ключову роль у поширенні генетичного матеріалу між континентами.
Раніше вважалося, що коні мігрували до Євразії з Європи, проте нові дані спростовують цю теорію. Аналіз мітохондріальної ДНК викопних решток показав, що даляньські коні були генетичним мостом, який зв’язував Північну Америку з популяціями коней Північно-Східної Євразії.
"Даляньські коні, ймовірно, були одним із шляхів, яким генетичне походження, пов’язане з Північною Америкою, проникло в популяції коней Північно-Східної Євразії", — зазначають автори дослідження.
Розширений ареал проживання
Довгий час ареал даляньського коня обмежували територією північно-східного Китаю. Проте нові викопні знахідки в Якутії та південному Сибіру свідчать про значно ширше поширення цього виду. Вчені припускають, що даляньські коні мешкали не лише в Китаї, а й мігрували на північний захід до Сибіру та на північний схід до Якутії.
"З огляду на просторово-часове збіг ареалів проживання коней з Даляня та північно-східної Сибіру, а також задокументований генний потік між ними, наші результати припускають, що коні з Даляня, ймовірно, слугували каналом для проникнення східно-берінгійського походження в генофонд північно-східної Сибіру", — йдеться у дослідженні.
Це відкриття переписує історію міграції коней по Євразії, підтверджуючи, що даляньський кінь був не просто локальним видом, а важливою ланкою в еволюції сучасних коней.
Причини вимирання: клімат і спеціалізований раціон
Незважаючи на свою генетичну значущість, даляньський кінь зник близько 40 000 років тому. Аналіз стабільних ізотопів у викопних рештках показав, що ці тварини мали вузькоспеціалізований пасовищний раціон, який ускладнював адаптацію до змін навколишнього середовища.
"Спеціалізована харчова ніша коней з Даляня обмежувала їхню здатність адаптуватися до швидких змін навколишнього середовища в пізньому плейстоцені, що в кінцевому підсумку сприяло їхньому вимиранню", — пояснюють науковці.
Наприкінці плейстоцену клімат зазнав суттєвих змін: сухі луки поступово перетворилися на болота та торфовища, що різко скоротило доступність кормів. Великі розміри та низька екологічна пластичність даляньського коня не дозволили йому вижити в нових умовах. Це вимирання стало частиною масштабного зникнення великих травоїдних тварин тієї епохи, включаючи північноамериканських коней та гігантських верблюдів.
Додаткові наукові відкриття
Окреме дослідження, проведене за допомогою космічного апарата NASA "Люсі", виявило незвичайну поведінку астероїда "Дональд Йоханссон". Вчені встановили, що цей космічний об’єкт обертається навколо двох осей, через що коливається під час руху Сонячною системою. Проліт повз астероїд став випробуванням для апарата, названого на честь антрополога, який відкрив скелет австралопітека "Люсі" — одного з найдавніших предків людини.
