Квак: перші пташенята кармінових чапель на Тузлівських лиманах

Перші пташенята квака: Нічні чаплі з карміновими очима оселилися на Тузлівських лиманах

Національний природний парк "Тузлівські лимани" вітає нове поповнення: тут з'явилися перші пташенята квака – загадкової нічної чаплі, одного з найцікавіших представників родини чаплевих. Про цю подію та унікальні особливості птахів розповів доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.

Ці птахи прибули на Одещину з Африки наприкінці березня. Наразі на території парку сформувалася невелика колонія цього виду.

Особливості та походження назви

Свою українську назву "квак" птах отримав завдяки характерному голосу. На відміну від більшості чапель, які зазвичай мовчазні, квак у сутінках або вночі видає різкий, гучний і дещо хрипкий звук, що нагадує квакання жаби або крякання ворона. Недарма його латинська назва — Nycticorax — перекладається як "нічний ворон".

Поки інші чаплі активно полюють у світлий час доби, квак чекає на захід сонця. Його дивовижно великі, карміново-червоні очі ідеально адаптовані для нічного бачення.

У полюванні квак дотримується стратегії "засади". Він не ганяється за здобиччю, а годинами нерухомо стоїть серед очерету, притиснувши голову до плечей, терпляче чекаючи, поки риба чи жаба підпливе ближче. Тоді птах здійснює блискавичний кидок.

Елегантне вбрання та дивовижна трансформація

Дорослі кваки вирізняються дуже елегантним забарвленням: спина і шапочка темно-сірі або чорні з металевим блиском, черево біле, а крила попелясті.

Проте справжня окраса птахів з'являється у шлюбний період. На потилиці у кваків виростають 2-4 довгі, вузькі, білі пір'їни, схожі на стрічки, які називаються егретками. Вони слугують для приваблення партнерів та шлюбних демонстрацій. Також під час залицяння забарвлення ніг птахів змінюється з жовто-зеленого на яскраво-рожеве або навіть червоне.

Дивовижна трансформація молодняка: Молоді кваки набувають дорослого вбрання лише на третій рік життя. До цього вони мають абсолютно інакший вигляд: буро-коричневі, рясно вкриті білими та вохристими цятками. Це ідеальний камуфляж, що дозволяє молодій чаплі повністю розчинитися на тлі сухого очерету чи гілок верби, захищаючи її від хижаків.

Іван Русєв поділився, що у студентські роки він закільцював понад 5000 кваченят у дельті Дністра. Це дозволило отримати цінні дані про маршрути прольоту та місця зимівлі птахів в Африці, зокрема в Малі, Чаді та Нігері.

Соціальне життя та "дитячі садки"

Кваки є колоніальними птахами. Вони часто гніздяться великими групами разом з іншими чаплями (малими чепурами, жовтими чаплями) та бакланами на деревах або у густих чагарниках поблизу води.

Коли пташенята підростають, але ще не вміють літати, вони вилазять із гнізд і спритно пересуваються по гілках, чіпляючись лапами та навіть дзьобом. Вони збиваються у своєрідні "дитячі садки" — групи малят, проте батьки безпомилково знаходять і годують саме своїх пташенят, орієнтуючись за голосом.

Квак як екологічний індикатор

Ці птахи дуже прив'язані до водно-болотних угідь, багатих на рибу та амфібій, з густою прибережною рослинністю. Присутність та успішне гніздування кваків у плавнях, лиманах та дельтах річок є яскравою ознакою здорової та багатої екосистеми з високим рівнем біорізноманіття.

Вплив війни на птахів

Війна, на жаль, лякає та турбує кваків. У перший рік повномасштабного вторгнення, через потужні бомбардування та інші шуми війни, кваки покинули свою попередню колонію гніздування. Вони знайшли нове прихисток у лісочку диких маслин на піщаному пересипі Чорного моря.

Інші мешканці "Тузлівських лиманів"

Як повідомлялося раніше, у квітні цього року Національний природний парк "Тузлівські лимани" також відзначився появою перших пташенят сірих гусей. Ці птахи є рідкісними для цієї місцевості, і, за словами Івана Русєва, у нацпарку гніздиться лише кілька їхніх пар.

Сірі гуси — моногамні птахи: вони обирають пару раз і на все життя. Якщо партнер гине, птах, що вижив, може залишатися на самоті кілька років.