Унікальні крейдяні гори Донеччини: загроза війною

Унікальні Крейдяні гори Донеччини під загрозою через війну

Війна на сході України загрожує унікальній природній спадщині – Крейдяним горам Донеччини, де збереглися рідкісні види рослин і тварин, важливі для біорізноманіття всієї Європи. Еколог Валентин Щербина розповів про унікальність цих ландшафтів, ризики їхнього знищення через бойові дії та можливості відновлення.

Чим унікальні Крейдяні гори Донеччини?

Крейдяні схили Донеччини – це не просто мальовничі пейзажі, а одна з найрідкісніших природних зон України. Вони сформувалися ще в крейдовий період (145–70 мільйонів років тому) і стали домівкою для унікальних екосистем, що виникли в післяльодовиковий період.

Унікальність цих ландшафтів полягає в поєднанні кількох факторів:

• Геологія: відкриті виходи крейди, що формують специфічні ґрунти;
• Ґрунти: тонкий шар, бідний на поживні речовини;
• Рельєф: скелі, балки та яри;
• Мікроклімат: особливі умови вологості та температури;
• Рослинність: реліктові види, зокрема сосна крейдова;
• Тривала ізоляція: формування унікальних екосистем протягом тисячоліть.

У 2018 році Постійний комітет Бернської конвенції визнав ліси сосни крейдової окремим типом природного оселища, що потребує спеціальної охорони. Це підтверджує їхню унікальність для Європи.

Особливістю крейдяних ландшафтів є співіснування степових рослин, соснових борів, кальцефільної флори та спеціалізованих видів комах і птахів. Таке поєднання зустрічається вкрай рідко.

Чи загрожують бойові дії унікальним екосистемам?

Еколог Валентин Щербина зазначає, що повністю зруйнувати крейдяні скелі неможливо, але бойові дії завдають серйозної шкоди екосистемам. Головне питання – чи зможуть у пост-воєнних умовах вижити рідкісні види, зокрема сосна крейдова.

Крейдові бори формувалися протягом тисячоліть як самовідновна екосистема з унікальним мікрокліматом. Насіння сосни проростало в моху за певних умов вологості та температури. Якщо цей механізм порушиться, відновлення стане вкрай складним.

Щербина порівнює це з естафетою: якщо один із учасників вибуває, наступний може не встигнути підхопити естафетну паличку. Так само і з сосною – якщо дорослі дерева загинуть, молоді пагони можуть не вижити без необхідного мікроклімату.

Крейдова сосна плодоносить не щороку – насіннєві роки бувають раз на 3–5 років, а після стресу – раз на 5–7 років. Втрата дорослих дерев значно ускладнює природне відновлення.

Які рідкісні види мешкають на крейдяних схилах?

Крейдяні гори Донеччини – це центр ендемізму України. Тут збереглися унікальні види рослин і комах, пристосованих до життя на відкритих крейдяних відслоненнях.

Серед птахів, які обирають ці місця, – орел могильник, орлан-білохвіст, балабан, вухата сова, пугач та одуд. Для них важливі не стільки самі крейдяні скелі, скільки наявність кормової бази та місць для гніздування.

Наприклад, орлан-білохвіст потребує великих водойм з рибою та міцних дерев для гнізд. Якщо ці умови збережуться, популяція зможе відновитися навіть після часткового руйнування середовища.

Для ендемічних комах критично важливі відкриті крейдяні схили з особливим тепловим та вітровим режимом. Поки що немає підстав стверджувати, що війна призведе до їхнього повного зникнення, але фрагментація оселищ може погіршити умови для відновлення популяцій.

Що Україна може втратити?

Найбільша загроза – втрата сосни крейдової, яка є екосистемоутворюючим видом. Її зникнення призведе до руйнування всієї екосистеми, що формувалася понад 11 тисяч років.

Щербина порівнює це з втратою унікального шедевра мистецтва: копію створити можна, але вона ніколи не замінить оригінал. Так само і з крейдяними борами – штучні насадження не зможуть повноцінно відтворити природну екосистему.

Скільки часу потрібно для відновлення?

Відновлення крейдяних борів – це тривалий процес. За оцінками експерта, навіть за сприятливих умов для формування повноцінної екосистеми знадобиться не менше 70–100 років.

Критично важливими для відновлення є:

• збереження крейдяних відслонень;
• непорушений ґрунтовий покрив;
• наявність природного поновлення сосни.

Еколог наголошує, що природі потрібно допомагати обережно – не нав’язувати своїх рішень, а лише підтримувати там, де це необхідно. Це як перевести літню людину через дорогу: не штовхати, а просто підтримати під руку.

Втрата Крейдяних гір Донеччини – це не лише зникнення красивих пейзажів, а й руйнування унікальної екосистеми, яка формувалася протягом тисячоліть і є невід’ємною частиною природної спадщини Європи.