Реорганізація ЗСУ: головні проблеми та шляхи змін

Реорганізація ЗСУ: чому армія потребує змін та які проблеми потрібно вирішувати

Засновник підрозділу KRAKEN Костянтин Немічев у розмові з 24 каналом висловив критичні зауваження щодо реформування Збройних сил України. На його думку, за два роки повномасштабної війни було зроблено недостатньо для ефективної реорганізації армії.

Структурні проблеми та реорганізація

Немічев зазначив, що російські війська вже перейшли від батальйонних тактичних груп (БТГр) до дивізіонної полкової структури, тоді як ЗСУ лише у 2025 році почали впроваджувати корпусну систему.

"Нам знадобилося надто багато часу, щоб усвідомити: бригадна структура на всьому фронті не працює", – наголосив військовий. За його словами, постійне перекидання підрозділів між бригадами створює хаос на лінії фронту.

Ключові проблеми української армії

На думку Немічева, головні виклики для ЗСУ полягають у:

• Мобілізації – першочергове питання;
• Навчанні бійців та роботі навчальних центрів – вони не відповідають сучасним вимогам щодо технологій, озброєння та навичок;
• Ролі сержантів та хорунжих – у більшості бригад сержанти виконують допоміжні функції, тоді як мають бути "скелетом" підрозділу.

"Сержант має безпосередньо керувати особовим складом, навчати та вести в бій. Потрібно формувати сержантську вертикаль за американською моделлю", – зазначив він.

Також важливою є хорунжа вертикаль (психологічна підтримка персоналу), яка допомагає мотивувати військових та пояснювати мету їхньої служби.

"У більшості підрозділів залишилися замполіти, а не хорунжі. Це люди, які мають передавати ідею, чому потрібно захищати країну. Але у нас провалена комунікація щодо ідеології з 1990-х років", – підкреслив Немічев.

Проблеми з офіцерським складом та розподілом ресурсів

Великою проблемою залишаються військові кафедри, де часто отримують звання лейтенантів за гроші. Такі офіцери не розуміють особливостей служби, але вже керують підрозділами, зокрема штурмовими ротами.

"Це просто абсурд", – зауважив засновник KRAKEN.

Також критикується система розподілу ресурсів та мобілізованих бійців, яка часто працює за "телефонним правом" – хто зможе домовитися, той і отримає підкріплення. Зараз міністр оборони Михайло Федоров працює над вирішенням цього питання.

Немічев зазначив, що близько 30% особового складу щомісяця спрямовується на поповнення лише п’яти бригад, тоді як в Україні їх близько 150.

"Це неправильно, адже всі підрозділи виконують бойові завдання, зазнають втрат і потребують поповнення", – наголосив він.

Інновації та фінансування

Важливим аспектом є впровадження інновацій. У більшості підрозділів є фахівці з IT, яких потрібно залучати до розробки та впровадження нових технологій.

"Деякі бригади цим не займаються, і це велика помилка", – пояснив військовий.

KRAKEN має власну систему рекрутингу та забезпечення, де лише 20% потреб закриває держава, а решту – за рахунок волонтерів, громад та спонсорів.

"Деякі командири звикли чекати, поки їм щось принесуть, а не діяти самостійно. Ми ж, як добровольці, розуміємо мету і тому маємо успішні операції", – зазначив Немічев.

Необхідність змін у керівництві

Військовий висловив думку, що генералів та полковників старої формації слід відправляти на пенсію.

"Нехай вони відправляють листівки у Viber, а не керують такою структурою, як ЗСУ", – сказав він.

На його переконання, армія потребує інновацій, зменшення бюрократії та, найголовніше, збереження особового складу. Зараз працює комісія з підрахунку втрат, але, на жаль, деякі підрозділи не цінують життя людей.

Мобілізація в Україні: системні проблеми

Раніше Немічев зазначав, що система переведення між підрозділами не працює, а через самовільне залишення військової частини (СЗЧ) це стає ще складнішим. На його думку, якщо правильно вибудовувати спілкування та ієрархію, масових переведень можна уникнути.

"Потрібно працювати з особовим складом, щоб не було СЗЧ. У нашому підрозділі найменша кількість таких випадків, хоча є люди, які втомилися – п’ятий рік війни", – визнав він.

Командир батальйону безпілотних систем 29 окремої важкої механізованої бригади Дмитро Костюров також повідомляв, що близько 70% мобілізованих, яких надсилають ТЦК, є обмежено придатними. Через відсутність офіційного статусу "обмежено придатний" ТЦК часто залучають усіх підряд, що призводить до ситуацій, коли такі особи отримують зарплату, але не можуть повноцінно виконувати обов’язки.