Україна формує армію з цивільних: виклики та реформи

31.05.2026 18:16 · 3 хв читання

Україна формує армію з цивільних, стикаючись із викликами адаптації та захисту прав бійців. Військова омбудсменка Ольга Решетилова розповіла про проблеми на передовій, зміни в підготовці та дискусії щодо мобілізаційного віку.

Військова омбудсменка: як Україна формує армію з цивільних людей

Україна стикається з безпрецедентним викликом – створенням боєздатної армії з людей, які до мобілізації не мали військового досвіду. Про це в інтерв’ю The New York Times розповіла військова омбудсменка Ольга Решетилова.

Головне питання сьогодні – як побудувати армію фактично з цивільних? – наголошує вона. Адаптація мирних громадян до умов війни стала однією з ключових проблем Збройних сил України.

Проблеми на передовій

Під час візиту до 162-ї механізованої бригади на заході України, яка готувалася до відправки на фронт, Решетилова побачила низку критичних проблем. Її завданням було захистити бійців від порушень законодавства та жорстокого ставлення.

Омбудсменка звернула увагу на солдата з милицею, який мав очевидні проблеми зі здоров’ям. Командир бригади, полковник Дмитро Бородій, визнав, що таких новобранців у підрозділі щонайменше 20. За його словами, офіцери-призовники брали на службу людей, які радше були тягарем, ніж допомогою.

Полковник пояснив, що не має законного права залишати їх поза зоною бойових дій, коли бригада вирушає на фронт. Решетилова пообіцяла порушити це питання перед київськими чиновниками.

Ще однією серйозною проблемою залишається самовільне залишення частини (СЗЧ). Бородій розповів про кінорежисера, який прибув на навчання у стані сильного стресу. Йому запропонували знімати пропагандистські ролики про бригаду, але вже за три дні новобранець зник.

Захист прав і зміцнення армії

Решетилова наголошує, що захист прав солдатів має на меті не лише справедливість, а й зміцнення армії. Зменшення кількості ухилень від призову та випадків СЗЧ – пріоритетні завдання. Водночас вона визнає, що її повноваження все ще обмежені.

Нові виклики військової підготовки

Війна змінила підходи до навчання бійців. Решетилова зазначає, що масове використання безпілотників вимагає нових навичок виживання.

Сьогодні українські військові змушені тривалий час перебувати в замаскованих підземних укриттях, майже не маючи можливості виходити на поверхню – навіть для гігієни чи евакуації поранених. Це вимагає докорінних змін у доктрині підготовки.

Тепер солдатів потрібно вчити довготривалому виживанню в обмеженому просторі, – підкреслює омбудсменка. Військові мають знати, як діяти за температури мінус 20 градусів без можливості розпалити вогонь, адже будь-яке полум’я може видати їхню позицію.

Мобілізація: різні погляди на реформу

Питання мобілізаційного віку залишається дискусійним. Комбат добровольчих батальйонів "Дніпро-1" полковник Юрій Береза вважає, що служити мають і чоловіки, і жінки вже з 18 років. На його думку, цей резерв слід готувати в західних областях України, де зосереджено значний військовий досвід.

Водночас військовослужбовець 2 штурмового батальйону 5 ОШБр Станіслав Старостенко виступає проти зниження мобілізаційного віку. Натомість він пропонує відновити призов до армії, який дозволив би 18-річним юнакам проходити повноцінну підготовку протягом 9 місяців замість нинішніх 2 місяців базової загальновійськової підготовки.

Джерело: unian

Часті запитання

Основні проблеми включають адаптацію мирних громадян до умов війни, низьку боєздатність через відсутність військового досвіду, випадки залучення до служби людей з проблемами здоров'я та високий рівень самовільного залишення частини (СЗЧ).

Самовільне залишення частини (СЗЧ) — це ситуація, коли військовослужбовець без дозволу покидає місце служби. Це знижує боєздатність армії, збільшує навантаження на інших бійців та порушує дисципліну, зокрема через випадки, коли новобранці зникають після прибуття.

Військові мають вчитися довготривалому виживанню в обмеженому просторі, діяти за низьких температур без можливості розпалити вогонь, а також освоювати нові навички, пов’язані з масовим використанням безпілотників.

Ні, думки розділені. Деякі військові, зокрема полковник Юрій Береза, вважають, що служити мають усі з 18 років, тоді як інші, як Станіслав Старостенко, пропонують відновити призов та повноцінну 9-місячну підготовку для 18-річних.

Ольга Решетилова захищає права військовослужбовців, зокрема від порушень законодавства та жорстокого ставлення, але її повноваження все ще обмежені. Вона може порушувати проблемні питання перед чиновниками, проте не завжди має можливість вирішувати їх самостійно.

Читайте також