Colossal Biosciences: 26 курчат у синтетичних яйцях
Colossal Biosciences вивела 26 курчат із синтетичних яєчних шкаралуп
Компанія Colossal Biosciences повідомила про успішне виведення 26 курчат у штучних яйцях. Це важливий крок у їхньому проєкті з відродження вимерлих птахів, зокрема гігантського моа та додо.
Синтетична яєчна оболонка: новий прорив
Протягом багатьох років вчені намагалися створити штучну яєчну шкаралупу, проте жодна система не забезпечувала достатньої ефективності. Тепер Colossal Biosciences розробила мембрану на основі силікону, розташовану у жорсткій шестикутній чаші, яка забезпечує обмін газів і утримує вологу так само, як природна шкаралупа.
«Ми не просто відтворюємо яйце, ми переосмислюємо його для наших цілей», — пояснює генеральний директор і співзасновник компанії Бен Ламм.
Масштабованість технології
За словами компанії, створену систему можна адаптувати під різні розміри яєць — від крихітних, як у колібрі, до величезних, подібних до яєць вимерлого південного гігантського моа (розміром із футбольний м’яч). Це відкриває можливість вирощування великих птахів у майбутньому.
Оцінка експертів
Вінсент Лінч, еволюційний біолог з Університету Буффало, зазначив, що без рецензованих даних важко оцінити результат, проте вважає досягнення у створенні штучної мембрани «вражаючим біотехнологічним проривом». Однак він підкреслив, що це лише один з елементів яйця, і «інші частини ще потрібно розробити».
Ганс Ченг, молекулярний генетик у відставці, погодився, що перед компанією ще багато перешкод, зокрема технічні складнощі, пов’язані з відтворенням птахів.
Чим особлива штучна шкаралупа?
Куряча шкаралупа поєднує міцність і легкість, пропускає кисень, утримує вологу та захищає від мікробів. Попередні спроби замінити її пластику чи харчовою плівкою давали низький рівень вилуплення і вимагали додаткового кисню, що могло пошкодити ДНК ембріонів.
Синтетична мембрана Colossal пропускає кисень так само ефективно, як природна, і має прозоре віконце, що дозволяє спостерігати за розвитком ембріона в реальному часі.
Які кроки залишаються для відродження вимерлих птахів?
Перш за все, необхідно генетично модифікувати ДНК птахів на дуже ранніх стадіях розвитку, коли ембріон містить лише одну‑дві клітини. У ссавців це робиться за допомогою методів екстракорпорального запліднення, проте у птахів процес ускладнений тим, що яйце формується одночасно з розвитком ембріона.
Колектив дослідників, включаючи Майка МакГрю, працює над створенням первинних зародкових клітин, які можна модифікувати і використати для вироблення трансгенних птахів. Однак успішність таких підходів залишається низькою.
Минулої осені Colossal заявила про успішне культивування первинних зародкових клітин сизого голуба, потенційного сурогата для додо. Пошук підходящих «материнських» видів для гігантського моа ще триває.
Можливі застосування технології вже сьогодні
Техніка штучної шкаралупи може бути корисною для еволюційних біологів, які бажають спостерігати за раннім розвитком органів і судин у ембріонів. Однак комерційна птахівництво, за словами Ченга, скоріше всього не зацікавиться, бо традиційні кури вже ефективно виробляють яйця.
У майбутньому технологія може допомогти у збереженні рідкісних видів, роблячи їх більш стійкими до змін клімату або хвороб, проте це вимагатиме глибшого генетичного редагування, а не лише нових яєць.
Висновки
Хоча технологія ще на ранньому етапі, успішне вилуплення курчат у синтетичних яйцях стало одним із найвідоміших біотехнологічних експериментів останніх років. Це відкриває нові перспективи для досліджень у галузі генетики, ембріології та охорони рідкісних птахів.
Джерело: National Geographic
