Пільги чорнобильцям: хто має право та які виплати

Пільги для українців, які постраждали від Чорнобильської катастрофи

Чорнобильська катастрофа 1986 року залишила глибокий і довготривалий слід в історії України. Її наслідки відчуваються навіть десятиліття потому: за словами Юрія Антипкіна, генерального директора ДУ "Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України", доктора медичних наук, професора та академіка НАМН України, у плаценті вагітних жінок досі виявляють радіонукліди, що негативно впливає на перебіг вагітності та здоров'я новонароджених. Більше того, діти, народжені від ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, можуть мати успадковані мутації.

Усвідомлюючи масштаби цієї трагедії та завдані збитки, ще за часів Радянського Союзу було запроваджено пільги для чорнобильців, зокрема на комунальні послуги та інші форми соціальної підтримки. Ця практика продовжилася і після здобуття Україною незалежності, формалізувавши систему пільг для постраждалих.

Хто має право на статус "чорнобильця" та відповідні пільги?

Згідно із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особи, що претендують на статус "чорнобильця", мають відповідати одній із визначених категорій. Розділ II Закону детально описує дві основні групи: ліквідатори та постраждалі.

До ліквідаторів належать ті, хто брав участь в усуненні наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 та 1988-1990 роках, а також виконував інші роботи, пов'язані з катастрофою, включаючи евакуацію населення та вивезення майна.

До категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС належить ширше коло осіб:

• Особи, евакуйовані із зони відчуження, включаючи тих, хто перебував у утробі матері на момент евакуації.
• Особи, які постійно проживали у зонах обов'язкового та добровільного відселення на момент аварії.
• Особи, які на момент аварії прожили у зонах обов'язкового та добровільного відселення щонайменше два роки (станом на 1 січня 1993 року), а у зоні добровільного відселення – щонайменше три роки, і згодом були відселені або виїхали самостійно.
• Громадяни, які постійно проживають або навчаються у зонах обов'язкового та добровільного відселення щонайменше два роки (станом на 1 січня 1993 року), а у зоні добровільного відселення – щонайменше три роки.
• Громадяни, які постійно проживають, працюють або навчаються у зоні посиленого радіоекологічного контролю, якщо станом на 1 січня 1993 року вони вже проживали, працювали або навчалися в цій зоні щонайменше чотири роки.
• Особи, чия професійна діяльність була пов'язана з виконанням особливо шкідливих робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за урядовим завданням щонайменше три місяці у 1986–1987 роках, або з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів.
• Повнолітні особи, яким у дитинстві було встановлено інвалідність внаслідок аварії на ЧАЕС.

Стаття 27 Закону також визначає перелік неповнолітніх дітей, які вважаються постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС:

• Діти, евакуйовані із зони відчуження, включно з тими, хто перебував в утробі матері на момент аварії.
• Діти, які щонайменше рік проживали або навчалися в зоні обов'язкового відселення.
• Діти, які щонайменше два роки проживали або навчалися в зоні добровільного відселення.
• Діти, які щонайменше три роки проживали або навчалися в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
• Діти, народжені після 26 квітня 1986 року, якщо їхній батько на момент вагітності матері мав підстави для віднесення до 1, 2 або 3 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС.
• Діти, народжені після 26 квітня 1986 року, якщо їхня мати під час вагітності мала підстави для віднесення до 1, 2 або 3 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС.
• Діти з онкологією щитоподібної залози або променевою хворобою, спричиненими аварією.
• Діти, які отримали дозу опромінення щитоподібної залози внаслідок аварії на ЧАЕС.

Крім загальних визначень ліквідаторів та постраждалих, існує чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ці категорії, детально описані у статті 14 Закону, визначають обсяг державних пільг.

Категорія 1

До цієї категорії належать особи, які є ліквідаторами на ЧАЕС або постраждалими внаслідок аварії, що отримали інвалідність через Чорнобильську катастрофу, а також особи, хворі на променеву хворобу з тієї ж причини.

Категорія 2

Ця категорія включає ліквідаторів ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження:

• з моменту аварії до 1 липня 1986 року (будь-яка кількість днів);
• з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року (мінімум 5 календарних днів);
• у 1987 році (мінімум 14 календарних днів).

Також до другої категорії відносяться особи, постраждалі від аварії на ЧАЕС, евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (навіть якщо на момент евакуації перебували в утробі матері), та особи, які постійно проживали в зоні обов’язкового відселення з моменту аварії до виходу постанови про виселення.

Категорія 3

До третьої категорії відносяться ліквідатори ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження:

• з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року (від 1 до 5 календарних днів);
• у 1987 році (від 1 до 14 календарних днів);
• у 1988–1990 роках (мінімум 30 календарних днів).

Ця категорія також включає тих, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення та дезактивації техніки або на будівництві мінімум 14 календарних днів у 1986 році.

Крім того, до третьої категорії належать особи (не включені до другої), які постійно проживали на територіях обов'язкового та добровільного відселення на момент аварії, що станом на 1 січня 1993 року прожили в