Бджоли змінюють свій танець залежно від спостерігачів: нове дослідження
Бджоли вміють адаптувати свій "танець виляння" залежно від аудиторії
Нове дослідження показало, що бджоли не просто виконують свій знаменитий "танець виляння" за шаблоном – вони здатні змінювати його залежно від того, хто їх спостерігає.
Вчені виявили, що ці комахи коригують виразність і чіткість рухів, реагуючи на склад і зацікавленість своєї аудиторії. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Як працює "танець виляння"
"Танець виляння" – це складний рух у формі вісімки, який супроводжується погойдуванням черевця. Бджоли-збирачки виконують його після повернення до вулика, щоб повідомити інших про розташування джерела їжі.
- Кут танцю вказує напрямок відносно сонця;
- Тривалість погойдування позначає відстань до їжі.
Однак не завжди цей танець однаково чіткий. Іноді рухи виразні й зрозумілі, а іноді – хаотичні й неточні.
Експеримент: як аудиторія впливає на танець
Щоб з’ясувати причину таких відмінностей, вчені провели серію експериментів, змінюючи склад аудиторії бджіл-спостерігачів.
- У першому випадку частину бджіл-глядачок акуратно прибрали, зменшивши їхню кількість.
- У другому – дорослих бджіл замінили молодими, які не виявляли інтересу до танцю.
В обох ситуаціях якість танцю погіршувалася: рухи ставали менш чіткими, а повідомлення – менш зрозумілим. Коли ж аудиторію відновлювали, танець знову набував виразності.
"Танцюють краще, коли за ними спостерігають"
Ларс Чіттка з Університету королеви Марії в Лондоні пояснив:
"Наше дослідження показує, що медоносні бджоли буквально танцюють краще, коли знають, що за ними хтось спостерігає. Коли послідовників мало, танцюристи починають блукати у пошуках слухачів, і їхні сигнали стають менш чіткими".
Співавтор дослідження Джеймс Ні з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго порівняв це явище з вуличним виступом:
"Усі бачили, як вуличний музикант чи артист підлаштовується під мінливий натовп. У вулику відбувається щось подібне: коли аудиторія зменшується або втрачає увагу, виконавець змінює стиль спілкування, щоб компенсувати це".
Чому це важливо?
Результати дослідження демонструють, що точність передачі інформації залежить не лише від мотивації того, хто її передає, а й від наявності та зацікавленості одержувачів.
Джеймс Ні зазначив:
"Такий зворотний зв’язок може бути важливим у спільнотах тварин, штучних роях та інших розподілених системах, де якість інформації залежить від динаміки аудиторії".
Це дослідження підтверджує, що комунікація – це двосторонній процес, який потребує не лише зацікавленої аудиторії, а й комунікатора, здатного реагувати на її потреби.
Небезпека "вічних хімікатів" для бджіл
Окреме дослідження виявило, що токсичні сполуки перфтороктансульфонат (PFOS) – так звані "вічні хімікати" – можуть накопичуватися в колоніях медоносних бджіл і потрапляти в мед.
Ці речовини використовуються у виробництві водовідштовхувальних тканин, антипригарного посуду, пожежогасильних пін та електроніки. Через свою стійкість вони майже не розкладаються в природі, що становить загрозу для продовольчої безпеки та здоров’я людей.
