Дніпро після Каховської катастрофи: унікальна екосистема за 3 роки
Як долина Дніпра перетворилася з пустелі на унікальну екосистему
На місці колишнього Каховського водосховища всього за три роки після підриву греблі сформувалася нова, стрімко розвивається екосистема. Ботанікиня Анна Куземко розповіла, що територія, яка спочатку нагадувала пустелю, перетворилася на складний природний комплекс із вербовими лісами, чагарниками, болотами та різноманітним тваринним світом.
За її словами, влітку 2023 року на звільненій від води території з'явилися лише 11 видів рослин-піонерів. Наприкінці 2025 року науковці вже зафіксували понад 340 видів, і їхня кількість продовжує зростати. Під час досліджень на ділянках розміром 10 на 10 метрів дослідники виявляли понад 50 видів рослин – це високий показник біорізноманіття для подібних екосистем.
Разом із вербами активно поширюється тамарикс, який формує чагарниковий ярус і надає ландшафту рис середземноморського типу. Науковці також відзначають заростання черепашкових відкладів місцевими видами рослин та поступове освоєння навіть найскладніших для життя ділянок.
Тварини як ключові "будівельники" екосистеми
Роль тварин у формуванні нової екосистеми стає дедалі помітнішою. Якщо спочатку головними "колонізаторами" були рослини, насіння яких розносив вітер, то тепер поширенню видів сприяють комахи та інші тварини. Зоолог Олексій Василюк зазначає, що молодий ліс швидко заселяється новими мешканцями: дослідники знаходять сліди лисиць, шакалів і тхорів, а біля водойм спостерігають численних навколоводних птахів, у тому числі рідкісні види.
Особливе враження на науковців справив пташиний світ. Вербові зарості буквально наповнені співом солов'їв. "Думаю, в Європі такого іншого лісу солов'їв немає. І це приголомшує", – каже Василюк.
За даними дистанційного моделювання, близько 75% долини колишнього Каховського водосховища вже вкрито зімкнутою рослинністю. Основу становлять вербові ліси та очеретяні угруповання. Дослідники наголошують, що саме перші три місяці після руйнування греблі визначили майбутній вигляд цієї території.
Нова екосистема: від заростей до збалансованого комплексу
Науковці вивчають вуглецевий баланс нової екосистеми. За їхніми спостереженнями, молодий ліс уже сформував власний мікроклімат і активно взаємодіє з ґрунтом. "Йдеться вже не просто про зарості, а про екосистему, в якій сформувалися певні зв'язки", – підкреслює старший науковий співробітник Інституту ботаніки Олександр Поліщук.
Попри складні умови поблизу лінії фронту, науковці продовжують експедиції та обговорюють перспективи міжнародного визнання цієї території. Анна Куземко зазначає, що колишнє Каховське водосховище потенційно може претендувати на статус об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО як унікальний природний і культурний ландшафт, що виник унаслідок однієї з найбільших екологічних катастроф сучасної України.
Чи доцільно відновлювати Каховське водосховище?
Вчені критикують ідею відновлення Каховського водосховища після вигнання окупантів з півдня України. Ботанік Іван Мойсієнко вважає, що відновлювати Каховську ГЕС у радянському форматі недоцільно, адже це інфраструктурний проєкт середини ХХ століття, який створив екологічно бідну систему та негативно вплинув на регіон.
Науковець наголошує, що після руйнування греблі на території колишнього водосховища формується значно різноманітніша природна мозаїка з річками, озерами, болотами й луками, а біорізноманіття стрімко зростає. На його думку, замість великого водосховища слід розвивати сучасні системи водопостачання та зрошення, зокрема локальні водойми, що дозволило б поєднати потреби людей і відновлення природних екосистем.
