Каховська ГЕС: як змінюється природа після катастрофи
Каховська ГЕС: як змінюється природа на місці знищеного водосховища
Після підриву Каховської ГЕС російськими окупантами найбільше постраждав лівий берег Дніпра, який нині перебуває під окупацією. Українські науковці не мають доступу до цієї території, тому не можуть оцінити масштаби екологічних наслідків. Про це розповів професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко в ефірі телеканалів.
"Це трагедія, катастрофа, яку вчинили російські окупанти, – жахливий злочин проти людей і природи", – наголосив науковець. За його словами, майже миттєво загинула величезна екосистема площею понад 200 тисяч гектарів. Осушення водосховища призвело до загибелі вологолюбних рослин, тварин, молюсків, водоростей та ракоподібних.
Швидке відновлення рослинності
Під час нещодавньої експедиції на території колишнього Каховського водосховища вчені досліджували процеси формування рослинного покриву на оголеному дні. Як зазначив Іван Мойсієнко, рослинність розвивається надзвичайно швидко та різноманітно.
Домінуючим типом рослинності стали заплавні вербово-тополеві ліси. Особливо стрімко розростається верба, а біорізноманіття цих лісів зростає з кожним роком.
"На дні водосховища вже налічується близько 400 видів рослин. Ці угруповання досить швидко набувають ознак справжніх лісів", – пояснив науковець. За його спостереженнями, у перший рік після катастрофи домінували рослини, які поширюються вітром. Однак уже у 2024–2025 роках значно зросла частка видів, розповсюдження яких залежить від тварин.
"Це свідчить про те, що тваринний світ поступово відновлюється. Ліс наповнюється грибами, водоростями, а екосистеми формуються набагато швидше, ніж очікувалося", – підкреслив Мойсієнко.
Унікальний дикий ліс та його мешканці
Раніше екологи зазначали, що на місці знищеного водосховища виріс унікальний дикий ліс, де активно селяться тварини та гніздуються птахи. Водночас великі копитні, як-от олені, поки не можуть пересуватися цією територією через густі хащі.
"Людині доводиться розсувати руками гілки, щоб зробити крок. Олень з великими рогами тут просто не пройде", – зазначив еколог Олексій Василюк. Натомість дрібні тварини вже освоїли нові умови.
Вчені також відзначають стрімку трансформацію ландшафту. Територія, яка одразу після катастрофи нагадувала пустелю, перетворилася на розвинений природний комплекс із вербовими лісами, чагарниками, болотними угрупованнями та дедалі багатшим тваринним світом.
