Колібрі та алкоголь: чому крихітні птахи не п'яніють
Колібрі та щоденна доза алкоголю: чому крихітні птахи не п'яніють?
Бджоли та колібрі, перелітаючи з квітки на квітку, збираючи нектар і запилюючи рослини, можуть щодня споживати невелику кількість алкоголю. Це відкриття стало результатом дослідження, проведеного біологами з Каліфорнійського університету в Берклі, опублікованого в журналі Royal Society Open Science. Алкоголь у нектарі утворюється в незначних кількостях після ферментації цукрів, яку запускають дріжджі.
Як повідомляє Scitech Daily, нектар становить значну частину раціону багатьох запилювачів. Колібрі, наприклад, щодня споживають від 50 до 150 відсотків власної ваги. Один із видів колібрі, Calypte anna, може вживати близько 0,2 грама етанолу на кілограм ваги тіла на день – це приблизно стільки ж, скільки людина випиває за один коктейль.
Вчені припускають, що така кількість алкоголю не завдає птахам негативних наслідків. Проте, алкоголь може чинити на них поки що непомітний вплив. Відомо, що інші сполуки, які містяться в нектарі, включаючи кофеїн і нікотин, також впливають на поведінку запилювачів.
«Колібрі схожі на маленькі печі. Вони дуже швидко спалюють все, тому не варто очікувати, що щось накопичиться у них в крові», – пояснив аспірант Олексій Маро, який аналізував нектар. Однак він додав, що невідомо, які сигнальні або привабливі властивості має алкоголь. «Крім п'янкого ефекту, етанол може чинити й інші дії, як і у людей», – зауважив Маро.
Експерименти з алкоголем: як птахи реагують на етанол
Досліджуючи поведінку птахів, вчені розмістили цукрову воду з алкоголем у годівницях. З'ясувалося, що колібрі охоче пили розчин, якщо концентрація алкоголю не перевищувала 1% за об'ємом. Проте, кількість відвідувань годівниці скоротилася приблизно вдвічі, коли концентрація досягла 2%.
«Якимось чином вони дозують споживання, тому, можливо, концентрація від 0 до 1% – це більш імовірна концентрація, яку вони можуть виявити в дикій природі, ніж будь-що вище», – прокоментував дослідник.
В іншому експерименті було виявлено, що пір'я кількох птахів містить етилглюкуронід – метаболічний побічний продукт етанолу. Це відкриття свідчить про те, що птахи не тільки споживають алкоголь, але й переробляють його аналогічно до ссавців. Дослідники зазначають, що ці результати доповнюють зростаючі докази того, що багато тварин, включаючи предків людини, могли розвинути стійкість до алкоголю, а в деяких випадках навіть перевагу до нього.
Алкоголь у раціоні інших тварин
Дослідницька група порівняла передбачуване споживання алкоголю птахами з іншими тваринами, що харчуються нектаром. Серед них були європейські медоносні бджоли, довгохвості деревні землерийки, а також плодоїдні шимпанзе і навіть люди, які споживають одну стандартну порцію алкоголю на день (0,14 грама/кг/день).
- У деревної землерийки було найвище розрахункове споживання – 1,4 г/кг/день.
- У європейської медоносної бджоли – найнижче – 0,05 г/кг/день.
- Птахи, що харчуються нектаром, споживали схожі кількості, які варіювалися від 0,19 до 0,27 г/кг/день, коли харчувалися квітами у своєму природному середовищі існування.
Вчені планують продовжити дослідження, як алкоголь впливає на птахів, тварин і комах, які споживають його практично щодня протягом усього життя. Вони припускають, що можуть існувати різні фізіологічні адаптації до вживання етанолу з їжею. Також можливо, що реакції, які спостерігаються у людей, можуть бути нетиповими для всіх приматів або для всіх тварин загалом. Не виключено, що існують шляхи детоксикації, які поки що не відомі людям, або ж етанол має якусь поживну цінність для інших видів.
Як дикі птахи колонізують міста
Звичка людей підгодовувати птахів впливає на їхні популяції: змінюється поведінка птахів, їхня анатомія, найчастіше зростає чисельність певного виду. Цікаво, що зміни відбуваються неприродно швидко, за кілька десятків років.
На прикладі тих самих колібрі можна простежити, що встановлення годівниць призводить до посилення конкуренції, оскільки птахи прагнуть зайняти найкраще місце. Їхні тіла також адаптуються до нових умов.