Мікропластик у повітрі: загроза імунітету та наслідки

Мікропластик у повітрі: як він руйнує імунітет та чим загрожує людству

Доросла людина щодня вдихає від 10 до 20 кубічних метрів повітря. Проте разом із ним у легені потрапляють не лише кисень і пил, а й невидима загроза – мікроскопічні частинки пластику. Ці крихітні фрагменти, розміром менше 5 мм, здатні затримуватися в організмі на тижні, викликаючи серйозні порушення здоров’я.

За даними вчених з Віденського медичного університету, мікропластик вже давно вважається однією з найбільших екологічних та медичних проблем сучасності. Раніше його пов’язували з розвитком онкологічних захворювань, серцево-судинними патологіями та репродуктивними розладами. Однак нове дослідження розкрило ще один небезпечний аспект – вплив на імунну систему.

Експеримент на мишах: як пластик атакує легені

Науковці вирішили з’ясувати, як саме один із найпоширеніших видів пластику – поліетилентерефталат (ПЕТ), з якого виготовляють пляшки, – діє на живі організми. Для цього вони провели експеримент на мишах.

Результати виявилися тривожними. Після одноразового вдихання мікропластику частинки залишалися в легенях тварин щонайменше два тижні. При цьому в дихальних шляхах розвивалося гостре запалення з активізацією імунних клітин – лімфоцитів та еозинофілів, які відіграють ключову роль у розвитку алергічних реакцій.

Ситуація ще більше погіршувалася, коли мікропластик поєднувався з пилком амброзії – поширеним алергеном, який люди активно вдихають у літній період. У такому випадку запальний процес значно посилювався, що свідчить про потенційну небезпеку для людей, схильних до алергій.

Мікропластик у містах: масштаби загрози

У своєму звіті, опублікованому в журналі Journal of Hazardous Materials Advances, дослідники наголосили: "Вдихання ПЕТ-мікропластику викликає дозозалежне запалення дихальних шляхів". Це означає, що чим вища концентрація частинок у повітрі, тим сильнішою буде реакція організму.

Найбільш уразливими до цієї проблеми є жителі великих міст. За останніми даними, у повітрі європейських мегаполісів зафіксовано від 135 до 158 нанограмів ПЕТ на кубічний метр. Враховуючи, що доросла людина щодня вдихає 10–20 кубічних метрів повітря, це означає, що щодня в організм може потрапляти від 1 до 3 мікрограмів мікропластику.

Попередні дослідження вже показали, що накопичення мікропластику в тканинах здатне провокувати не лише запалення, а й пошкодження ДНК, передчасне старіння клітин та гормональні порушення. Науковці підсумували: "ПЕТ є біологічно активними частинками, які змінюють запалення дихальних шляхів та імунну відповідь залежно від дози та контексту".

Глобальні екологічні виклики

Проблема мікропластику – лише одна з численних екологічних загроз, з якими стикається світ. Наприклад, у 2025 році Шотландія пережила "мега-пожежу", яка знищила понад 100 тисяч гектарів лісу. Водночас в Іспанії та Португалії рекордні лісові пожежі охопили понад пів мільйона гектарів, а Південна Корея зафіксувала наймасштабніший та найсмертоносніший сезон пожеж за всю історію спостережень.