"Російські удари по Запоріжжю: шість поранених та ознаки геноциду в Україні"

Російські удари по Запоріжжю: Шість поранених та ознаки геноциду

Внаслідок російських ударів по Запоріжжю та Запорізькому району, що відбулися 15 березня та в ніч проти 16 березня, поранення отримали шестеро людей. Про це повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Масштаби руйнувань: 710 ударів за добу

Загалом упродовж доби окупанти завдали 710 ударів по 34 населених пунктах Запорізької області. До правоохоронних органів надійшло 88 повідомлень про пошкодження житлових будинків, об’єктів інфраструктури та приватних автомобілів.

Через російську атаку в Запоріжжі також виникла пожежа, а понад 7500 абонентів залишилися без електропостачання.

Цілеспрямовані атаки: Військові злочини та ознаки геноциду

Російські військові регулярно застосовують різні види озброєння – ударні БпЛА, ракети, КАБи, РСЗВ – для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.

Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Правники, дослідники геноцидів та правозахисники вважають, що під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, а саме:

• Оголошення намірів про знищення українців: Президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України та українців не повинно існувати у майбутньому.
• Публічні заклики до знищення українців.
• Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя.
• Переслідування та знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією.
• Винищення інтелігенції: Вчителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній.
• Запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей.
• Депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності.
• Вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція ООН про геноцид: Ключові положення

• Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
• Країни-учасниці Конвенції (на сьогодні їх 149) зобов'язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
• Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
• Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво Росії, зі свого боку, заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.