Сурогатне материнство в Україні: торгівля людьми чи медична допомога?
Сурогатне материнство в Україні: медична послуга чи торгівля людьми? Новий закон готується змінити правила гри
Повномасштабна війна Росії проти України загострила дискусію навколо сурогатного материнства. У пошуках заробітку частина українок звертається до цієї сфери, тоді як у Верховній Раді готують законопроєкт, що може кардинально змінити її майбутнє, зокрема обмежити доступ для іноземних замовників. Про це детальніше йдеться у матеріалі BBC News.
Історія Каріни: Війна як мотивація для сурогатного материнства
Однією з таких жінок є 22-річна Каріна Тарасенко з Донеччини, яка нині перебуває на шостому місяці вагітності. Вона виношує дитину для подружжя з Китаю. За словами Каріни, до сурогатного материнства її підштовхнула війна: у 17 років вона втратила дім у Бахмуті, а після переїзду до Києва не змогла знайти стабільної роботи.
Наразі Каріна проживає у квартирі, наданій клінікою. За народження дитини вона має отримати близько 17 тисяч доларів. Попри початкові сумніви, жінка планує й надалі бути сурогатною матір'ю, аби накопичити кошти на власне житло. Проте, її плани можуть змінитися через нові законодавчі ініціативи.
Україна: Другий найбільший центр комерційного сурогатного материнства
За даними BBC, ще до повномасштабної війни Україна вважалася другим найбільшим центром комерційного сурогатного материнства у світі, поступаючись лише США. Хоча бойові дії тимчасово вплинули на галузь, кількість програм майже відновилася до довоєнного рівня.
Однак у парламенті розглядається законопроєкт, що передбачає значне посилення контролю над цією індустрією. Він може призвести до фактичної заборони доступу для іноземних громадян, які наразі становлять близько 95% замовників цих послуг.
Аргументи "за" та "проти" нових обмежень
Прихильники законодавчих змін наголошують, що комерційне сурогатне материнство перетворилося на комерціалізацію народження дітей та експлуатацію вразливих жінок.
Активістка за права жінок Марія Дмитрієва, яка виступає проти сурогатного материнства з етичних міркувань, зазначає: "Через війну кількість жінок, які перебувають у відчаї, зростає, і клініки пропонують їм таку можливість, бо західні пари хочуть купувати дітей дешево".
Серйозні етичні питання піднімає і трагічна історія хлопчика Вея. Він народився передчасно у 2021 році та отримав тяжкі ураження мозку. Біологічні батьки з Південно-Східної Азії, дізнавшись про його стан, відмовилися забрати дитину. Нині Вей мешкає у державному закладі для дітей з інвалідністю в Києві.
Однак існують і ті, хто виступає проти запровадження нових обмежень. Наприклад, бездітне подружжя Гіматрадж і Раджвір Баджва з Лондона скористалося послугами української сурогатної матері після багатьох невдалих спроб у Великій Британії. Вони відзначили, що українська система виявилася більш організованою та фінансово доступною, ніж американська.
"Вони дали нам те, що ми ніколи не вважали можливим – вони зробили нас родиною", – підкреслив Гіматрадж.
Недостатнє регулювання: "Конвеєр немовлят на продаж"
Ще у 2020 році УНІАН у своїй публікації вже звертав увагу на проблему сурогатного материнства в Україні, зазначаючи, що ця сфера залишається недостатньо врегульованою. Це створює низку серйозних правових, етичних та гуманітарних викликів. Відсутність чітких механізмів для в'їзду біологічних батьків, оформлення громадянства дитини та її вивезення за кордон ставить усіх учасників процесу у стан правової невизначеності.
Однією з головних загроз є ризик перетворення сурогатного материнства на "конвеєр немовлят на продаж". Правоохоронні органи неодноразово розслідували справи, де клініки звинувачувалися у перетворенні дітей на товар.
Експерти та гравці ринку одностайно наголошують на необхідності ухвалення окремого закону. Такий закон мав би ліцензувати діяльність клінік, чітко розмежовувати медичні порушення та торгівлю людьми, гарантувати захист прав дитини на ранній контакт з біологічними батьками та встановлювати прозорі процедури для всієї галузі.
