Туман: невидиме життя бактерій у водних краплях

Туман: невидимий світ бактерій у краплях води

Туман — це не просто суспензія крапель води. Як з’ясували вчені, він є справжнім середовищем існування для мільйонів живих бактерій, деякі з яких активно поглинають забруднювачі з повітря.

Дослідження, проведене науковцями Арізонського державного університету, показало, що лише в одній краплі туману може міститися близько десяти мільйонів бактерій. Хоча менше 1% окремих крапель містять мікроорганізми, загальна їх концентрація в тумані порівнянна з океанською.

«Якщо взяти всі краплі разом, концентрація бактерій така ж, як в океані», — зазначив співавтор дослідження Ферран Гарсія-Пічель.

Серед виявлених бактерій домінували метилобактерії. Їхня кількість у повітрі значно зростала після появи туману, що свідчить про активну роль цього природного явища у їхньому поширенні. Ці мікроорганізми харчуються простими вуглецевими сполуками, зокрема формальдегідом — поширеним забруднювачем, який сприяє утворенню озонового смогу.

Як бактерії очищують повітря

Вчені виявили, що бактерії в тумані не лише виживають, а й активно ростуть і діляться. Вони використовують формальдегід як джерело живлення, розщеплюючи його на вуглекислий газ. Цей процес допомагає знизити токсичність середовища для самих бактерій і водночас очищує повітря для інших організмів.

Таким чином, мікроорганізми не просто поглинають забруднювачі — вони перетворюють їх на безпечніші сполуки, покращуючи якість повітря.

Чи безпечна вода з туману?

Збір води з туману тривалий час вважався ефективним способом отримання чистої води в посушливих регіонах. Однак нове дослідження ставить під сумнів стерильність такої води.

Вчені наголошують, що вода з туману містить живі бактерії та інші мікроорганізми, які можуть розкладати хімічні забруднювачі. Через це її необхідно тестувати та очищувати перед вживанням, як і будь-яке інше джерело води.

Новий вид пластику: "живий" і саморуйнівний

Науковці розробили інноваційний пластик, який здатний самостійно розкладатися. У матеріал були впроваджені сплячі бактеріальні спори та ферменти, що розщеплюють пластик.

Завдяки цьому підходу пластик повністю розкладається за шість днів без утворення шкідливого мікропластику. Хоча перший прототип базується на полікапролактоні, дослідники вважають, що аналогічну технологію можна застосувати й до інших типів пластику, особливо одноразового.

Це відкриття може стати важливим кроком у боротьбі з глобальною проблемою пластикових відходів.