Близький Схід: хто переміг, а хто програв у війні?
Аналіз наслідків війни на Близькому Сході: хто переміг, а хто програв?
Після кількох тижнів інтенсивних бойових дій на Близькому Сході настало тимчасове, хоча й крихке перемир'я. Очікується, що за ним послідує нова фаза конфлікту, проте вже зараз можна визначити, хто вийшов із цієї війни переможцем, а хто зазнав поразки. Такий аналіз пропонує видання Daily Mail.
Видання оцінює переможців та переможених за простим принципом: хто опинився у кращому становищі порівняно з періодом до війни, а хто — у гіршому.
Прямі учасники конфлікту: Іран, Ізраїль та США
Іран
За даними публікації, Іран зазнав значних втрат, як матеріальних, так і людських. Серед найпомітніших – загибель багаторічного лідера аятоли Алі Хаменеї та знищення близько 80% потужностей з виробництва ракет. Однак, попри це, сам політичний режим не лише вистояв, а й зміцнився, ставши ще більш радикальним у своїх позиціях. За оцінками експертів, значна частина ядерного потенціалу Ірану збереглася у підземних бункерах.
Крім того, Іран де-факто отримав контроль над Ормузькою протокою і має намір зберегти цей статус-кво за умовами мирної угоди. Це значне посилення його геополітичної ролі, чого країна не мала до війни.
США
Під час конфлікту з Іраном США продемонстрували свою беззаперечну військово-технічну перевагу. Проте, погане планування та чутливість до політичних та економічних наслідків конфлікту не дозволили Америці під керівництвом Дональда Трампа здобути остаточну перемогу. Попри тотальне військове домінування, після п'яти тижнів війни США опинилися в гіршому геополітичному становищі, ніж до її початку.
Глобальна енергетична криза спричинила новий сплеск інфляції в США, що викликало невдоволення війною серед американців. 13 тисяч ракетно-бомбових ударів по Ірану не змусили його відмовитися від розробки ядерної зброї і не призвели до зміни режиму. Таким чином, ключові цілі США не були досягнуті. Війна також додатково підірвала і без того непрості відносини США із союзниками в Європі.
Ізраїль
Численні публікації ЗМІ вказують на те, що саме ізраїльський прем'єр-міністр Нетаньягу переконав Трампа у можливості революції та падіння режиму аятол в Ірані після початку військової операції. Тепер, коли ці сподівання виявилися далекими від реальності, американський політичний істеблішмент і особисто Дональд Трамп можуть покласти на Ізраїль усю провину за цю ганебну поразку.
Непрямі переможці: Росія, Китай та інші
Росія та Китай
Росія та Китай, які не брали безпосередньої участі у війні, отримали значну економічну та/або геополітичну вигоду від конфлікту.
- Через нафтову кризу США скасували деякі санкції проти Росії, що дозволило країні-агресору отримати великі позапланові прибутки.
- Пекін, який і так мав добрі відносини з Іраном, домовився про прохід своїх танкерів через Ормузьку протоку. Китай також виступив одним із посередників у переговорах між США та Іраном, додатково посиливши свій вплив у регіоні.
Інші бенефіціари
Певний геополітичний престиж отримав і Пакистан, який був головним медіатором між протиборчими сторонами та надав майданчик для переговорів.
Оскільки закриття Ормузької протоки спричинило хаос на світовому енергетичному ринку, тією чи іншою мірою від війни виграли всі країни-експортери нафти, які не залежать від цієї протоки. Серед них, зокрема, Норвегія та Канада, які скористалися енергетичною кризою.
Опосередковано переможені: Європа, арабські монархії та інші
Європа
Небажання країн Європи втягуватися у війну, чого вимагав Трамп, призвело до подальшого погіршення відносин континенту зі США, аж до погроз вивести Америку з НАТО. На тлі нерозв'язаної проблеми з російським імперіалізмом, навіть просте скорочення чисельності військ США на континенті становить додаткову небезпеку для Європи.
Крім того, Європа була однією з тих, хто відчув важкі економічні наслідки від блокування Ормузької протоки. Ціни на газ та нафту різко зросли, що спричинило загальний стрибок інфляції.
Арабські монархії
Попри те, що арабські країни Перської затоки не брали участі у війні, вони постраждали від конфлікту чи не найбільше після самого Ірану. Саме по Кувейту, Саудівській Аравії, ОАЕ та інших країнах регіону летіли іранські ракети та дрони. А перекриття Ормузької протоки ще й позбавило їх можливості експортувати свою нафту і газ.
Зусилля з диверсифікації власної економіки не врятували ситуацію. Уряди Дубаю, Катару та інших десятиліттями намагалися перетворити свої країни на туристичні та фінансові центри. Однак ракетно-дронові удари за лічені дні обнулили довіру як інвесторів, так і туристів.
Інші країни Азії
Серед очевидних невдах також інші країни Азії, залежні від близькосхідної нафти – Південна Корея, Шрі-Ланка, Бангладеш, Філіппіни, Індія тощо.
