Рада Безпеки ООН відклала голосування за резолюцію захисту судноплавства
Рада Безпеки ООН відклала голосування щодо резолюції про захист судноплавства в Ормузькій протоці
Рада Безпеки ООН перенесла голосування за проєкт резолюції, яка дозволила б використання «оборонних» сил для захисту судноплавства від іранських атак в Ормузькій протоці. Спочатку засідання мало відбутися 3 квітня о 11:00, проте ввечері 2 квітня його відклали через державне свято – Страсну п’ятницю. Нова дата голосування поки не оголошена.
Занепокоєння арабських країн
«Ми не можемо миритися з економічним тероризмом, який завдає шкоди нашому регіону та всьому світу», – заявив посол Бахрейну в ООН Джамаль Аль-Роваї, представляючи проєкт резолюції.
Іран фактично перекрив один із ключових судноплавних шляхів світу, поставивши під загрозу глобальні поставки нафти та природного газу. Ці дії стали відповіддю на американо-ізраїльські удари, що тривають з 28 лютого.
Генеральний секретар Ради співпраці арабських держав Перської затоки Джасем Мохамед Аль-Будайві підтримав ініціативу щодо застосування сил для захисту протоки.
«Іран заблокував Ормузьку протоку, перешкоджає транзиту комерційних суден і нафтових танкерів, а деяким країнам нав’язує умови проходу», – наголосив Аль-Будайві.
Він закликав Раду Безпеки «взяти на себе повну відповідальність і вжити всіх необхідних заходів для захисту морських шляхів та забезпечення безпечного міжнародного судноплавства».
До Ради співпраці арабських держав Перської затоки входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, Кувейт та Оман.
Міжнародна реакція та опозиція
Резолюція Бахрейну пройшла кілька редакцій і має підтримку США, проте стикається з опором у Раді Безпеки, зокрема з боку Росії та Китаю, які мають право вето.
«Застосування сили не може принести миру. Політичне врегулювання – єдиний шлях вперед», – заявив посол Китаю в ООН Фу Цун.
«Дозвіл на застосування сили державами-членами означатиме легітимізацію незаконного та невибіркового її використання, що неминуче призведе до подальшої ескалації та серйозних наслідків», – додав він.
За даними агентства «Франс Прес», шостий і остаточний варіант резолюції передбачає дозвіл державам-членам – окремо або в межах «добровільних багатонаціональних військово-морських партнерств» – застосовувати «всі необхідні оборонні засоби, що відповідають обставинам».
Росія, близький союзник Ірану, засудила односторонні заходи проти Тегерана.
Умови резолюції та наслідки блокування протоки
Резолюція стосується дій у протоці та прилеглих водах з метою «забезпечення транзитного проходу та стримування спроб перекрити, перешкодити або втрутитися в міжнародне судноплавство через Ормузьку протоку».
За проєктом, захід діятиме щонайменше шість місяців. Документ підкреслює оборонний характер будь-якого втручання – ця умова, ймовірно, пом’якшила попередні заперечення Франції.
Спільна операція США та Ізраїлю проти Ірану, розпочата 28 лютого, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та низки високопосадовців режиму.
У відповідь іранські військові атакували ракетами та дронами не лише Ізраїль і американські військові об’єкти в регіоні, а й сусідні країни, яких Тегеран вважає союзниками США.
Іран заблокував Ормузьку протоку практично одразу після початку війни на Близькому Сході. Через протоку проходило до п’ятої частини всього морського експорту нафти (близько 20 мільйонів барелів на добу), а також зрідженого газу. Блокування спричинило різке зростання цін на нафту. Наприкінці березня іранський парламент оголосив про намір стягувати мита за прохід через протоку.
