Росія передає Ірану розвіддані та кібератаки – дані
Росія передає Ірану розвіддані та координує кібератаки на Близькому Сході — дані Києва
Українська розвідка виявила масштабну приховану підтримку Ірану з боку Росії, яка включає передачу супутникових знімків військових об’єктів та спільні кібероперації. Ці дії, ймовірно, використовувалися для підготовки ударів по цілях у регіоні, повідомляє Reuters.
За даними розвідки, російські супутники у березні провели щонайменше 24 серії спостережень у 11 країнах Близького Сходу. Було зафіксовано 46 об’єктів, серед яких:
- військові бази;
- аеропорти;
- нафтові родовища;
- об’єкти США та їхніх союзників.
У звіті зазначено закономірність: через кілька днів після спостережень по цих цілях завдавалися удари іранськими ракетами та дронами.
Особливу увагу росіяни приділяли об’єктам у Саудівській Аравії, зокрема району військового міста короля Халіда. За даними розвідки, там могли шукати позиції американських систем протиракетної оборони THAAD.
Активність також фіксували в Туреччині, Йорданії, Кувейті, ОАЕ та інших країнах регіону. Окремо підкреслюється інтерес до Ормузької протоки — ключового маршруту для світових поставок нафти й газу.
У звіті наведено приклад: російський супутник зафіксував авіабазу Принца Султана перед атакою Ірану 27 березня. Після удару він знову пролетів над об’єктом для оцінки наслідків. Під час атаки, за даними розвідки, було пошкоджено літак типу E-3 Sentry.
Кіберспівпраця: спільні атаки хакерських груп
Окрім розвідданих, Москва, ймовірно, допомагає Тегерану й у кіберпросторі. У звіті йдеться про координацію між російськими та іранськими хакерськими групами через Telegram, зокрема Z-Pentest Alliance, NoName057(16), DDoSia Project та Handala Hack.
Їхніми цілями були енергетичні та телекомунікаційні компанії, а також об’єкти критичної інфраструктури, зокрема в Ізраїлі.
Реакція на міжнародній арені
У США заявили, що навіть у разі підтвердження така підтримка не вплине на їхню військову ефективність. Водночас офіційні особи Ірану та Росії публічно не прокоментували звинувачення.
Питання співпраці між Москвою та Тегераном також піднімалося на зустрічі G7, де союзники обговорювали можливу роль Росії у регіональних конфліктах.
Економічні наслідки для Росії
Експерти зазначають, що війна на Близькому Сході вже принесла Росії додаткові мільярди доларів доходів від нафти. За одним зі сценаріїв, якщо конфлікт триватиме до кінця вересня, ціни на нафту можуть зрости до 150–200 доларів за барель.
Однак Кремль виграє не лише від зростання цін на енергоносії, а й від геополітичної нестабільності, яка відволікає увагу Заходу від війни в Україні.
