США: Інвестиції у військову інфраструктуру Близького Сходу

США продовжать значні інвестиції у військову інфраструктуру Близького Сходу навіть після гіпотетичної мирної угоди з Іраном, застерігає експерт

Фінансові наслідки військового конфлікту США з Іраном відчуватимуться ще протягом багатьох років після завершення активних бойових дій. Таку думку висловив Хайдер Алі Хуссейн Маллік, колишній старший радник Управління генерального інспектора Міноборони США та офіцер резерву ВМС, у своїй статті для The New York Times.

За його словами, навіть якщо президент Дональд Трамп найближчим часом підпише мирну угоду, Сполучені Штати продовжать вкладати значні ресурси у військову інфраструктуру на Близькому Сході. Ці інвестиції включатимуть:

• укріплення військових баз та укриттів для літаків;
• зведення вибухозахисних стін навколо паливних та комунікаційних вузлів;
• заміну знищеного супутникового обладнання;
• посилення систем захисту від безпілотників;
• довгострокове спостереження за військовими програмами Ірану.

Крім того, збройним силам США доведеться поповнювати вичерпані запаси боєприпасів, зокрема наступальних ракет Tomahawk та оборонних систем перехоплення Patriot і THAAD, які були розгорнуті для відбиття масованих атак іранських безпілотників.

Маллік зазначає, що за оцінками Пентагону, перші шість днів війни обійшлися США у понад 11,3 мільярда доларів. Водночас експерти Американського інституту загальну вартість операції оцінюють у межах від 25 до 35 мільярдів доларів.

"І це ще без урахування довгострокових контрактів, які супроводжують кожну війну. Такі витрати можуть бути колосальними, і їх необхідно передбачати", — наголосив експерт.

Ризики марнотратства та відсутність належного контролю

Автор підкреслює, що подібні військові операції, які Пентагон називає "закордонними операціями на випадок непередбачених обставин", часто супроводжуються значними перевитратами, шахрайством та неефективним використанням коштів.

Маллік застерігає, що американське суспільство може не усвідомлювати справжньої вартості конфлікту з Іраном. Значна частина коштів, на його думку, буде витрачена даремно — "або осідатиме у кишенях шахраїв, або піде на фінансування речей, які мають лише опосередковане відношення до виконання місії".

Особливе занепокоєння викликає відсутність спеціального механізму контролю за витратами на війну з Іраном. На відміну від конфліктів в Іраку, Афганістані чи Україні, наразі немає окремого генерального інспектора або публічного ресурсу, який би відстежував ці витрати.

Маллік наводить приклади тривалого фінансування після завершення активних фаз конфліктів:

• Після завершення боротьби з ІДІЛ у 2019 році фінансування операції тривало ще роками. Конгрес затвердив 11,5 мільярда доларів на неї у 2024 та 2025 фінансових роках.
• Аналогічно, після виведення військ з Афганістану у 2021 році, США продовжили витрачати мільярди на контртерористичні операції.

Щодо України, генеральний інспектор Пентагону виявив, що Військово-морські сили перевищили свій бюджет на 399 мільйонів доларів лише за один фінансовий рік. Окремий аудит встановив 1,1 мільярда доларів сумнівних витрат у 323 платежах. Інша перевірка показала, що більшість зброї, переданої українцям, не була належним чином інвентаризована.

Рекомендації щодо забезпечення прозорості витрат

На думку Малліка, Конгрес повинен вжити рішучих заходів для забезпечення прозорості та підзвітності:

• Конгрес має зобов'язати адміністрацію Трампа забезпечити повну та регулярну прозорість щодо всіх фінансових зобов’язань, взятих від імені країни.
• Необхідно чітко пояснювати американському народові, наскільки ефективно уряд використовує мільярди доларів платників податків.
• Конгрес повинен призначити генерального інспектора Пентагону для нагляду за усіма зусиллями уряду США у конфлікті з Іраном, забезпечивши достатнє фінансування цієї роботи в кожному додатковому бюджетному законі щодо війни.
• Органи нагляду за війною з Іраном повинні мати реальні повноваження, включно з правом видавати повістки, щоб змушувати державні установи виправляти виявлені аудиторами проблеми.

Експерт підкреслює, що ефективний нагляд є критично важливим не лише для контролю бюджету, а й для забезпечення відповідальності за життя військовослужбовців.

Наслідки конфлікту: виснаження арсеналів США

Раніше повідомлялося, що після війни з Іраном США зіткнулися з виснаженням запасів зброї, що може поставити під загрозу захист Тайваню від Китаю. За даними The Wall Street Journal, Сполучені Штати випустили понад 1000 ракет великої дальності Tomahawk, а також від 1500 до 2000 критично важливих зенітних ракет, включаючи перехоплювачі THAAD, Patriot і Standard. Повне поповнення цих запасів може зайняти до шести років.

The New York Times також зазначав, що США витратили в Ірані запаси найважливішої зброї, необхідної для потенційної війни з Китаєм. Було використано понад 1000 крилатих ракет Tomahawk, що приблизно в 10 разів перевищує кількість, яку вони закуповують щорічно. Крім того, Пентагон застосував понад 1200 ракет-перехоплювачів Patriot (вартість кожної перевищувала 4 мільйони доларів) та понад 1000 наземних ракет Precision Strike і ATACMS, що призвело до зниження запасів до "тривожного" рівня.