Супертанкери з нафтою Перської затоки чекають проходу через протоку

Супертанкери з нафтою Перської затоки чекають на прохід через Ормузьку протоку

У Перській затоці на 40 супертанкерах класу VLCC перебуває майже 80 мільйонів барелів нафти. Ці судна готові вирушити через Ормузьку протоку одразу після отримання дозволу від судновласників, повідомляє Bloomberg.

Зазначена кількість нафти належить неіранським виробникам регіону. Загальний обсяг "чорного золота" у затоці може бути ще більшим, якщо врахувати менші танкери. Минулого року з цього регіону до Азії щодня постачалося близько 15 мільйонів барелів нафти.

Станом на останні дані, 21 супертанкер прямує до Азії, зокрема п’ять із них вказують Китай як кінцевий пункт призначення. Ще п’ять суден прямують до перевантажувальних хабів біля Малайзії та Сінгапуру. Принаймні три танкери вже рухалися на схід у напрямку протоки зі звичайною швидкістю.

Поставки енергоресурсів до Азії є позитивним сигналом для країн регіону, які сильно залежать від близькосхідної сирої нафти. Під час війни азійські нафтопереробні заводи були змушені скорочувати обсяги виробництва, а країни використовували стратегічні запаси для подолання дефіциту.

Водночас ситуація з безпекою судноплавства в Ормузькій протоці залишається нестабільною. 18 червня три саудівські супертанкери вийшли в Оманську затоку, що може свідчити про відновлення руху. Проте міжнародна морська торгова група BIMCO попереджає про збереження значних ризиків для судноплавства, попри угоду між США та Іраном щодо безпечного транзиту.

Незважаючи на відсутність повної ясності, оптимізм щодо можливого відновлення проходу через протоку спонукав судновласників та фрахтувальників відправляти кораблі останніми днями. У четвер через протоку пройшли або вийшли за її межі судна, що перевозили майже 10 мільйонів барелів нафти, зокрема танкери класу VLCC, які належать Саудівській Аравії.

Угода між США та Іраном: ключові положення

14 червня США та Іран оголосили про досягнення рамкової угоди щодо припинення війни. Серед основних пунктів – скасування американської блокади Ірану та відновлення вільного проходу суден через Ормузьку протоку.

Також передбачено створення приватного інвестиційного фонду обсягом 300 мільярдів доларів для залучення капіталу в Іран. Більше половини цієї суми вже погоджено. Серед потенційних інвесторів – компанії з азійських країн, що залежать від близькосхідної нафти, зокрема Південна Корея, Японія, Сінгапур та Малайзія.