Чорнобиль: як Кремль применшив катастрофу
Кремль намагався применшити масштаби найстрашнішої у світі ядерної катастрофи
Цього року виповнюється 40 років від дня жахливої катастрофи на Чорнобильській АЕС. Британський репортер Чарльз Бремнер, який тоді працював керівником московського бюро інформаційного агентства Reuters, поділився своїми спогадами про те, як світ дізнавався правду про вибух, що стався 26 квітня 1986 року, пише The Times.
"Коли ми прибули на радгосп "Копилів" на початку травня 1986 року, весняний пейзаж української сільської місцевості з сонячним світлом і квітучими яблунями виглядав ідилічно. Однак під каштаном стояв похмурий медичний намет Червоної Армії, що вносив у цю картину нотку тривоги. Санітари в білих халатах і високих чоботях перевіряли дозиметрами селянські родини, які щойно прибули зі своїх домівок, розташованих лише за 17 миль (27 кілометрів) від ураженого ядерного реактора в Чорнобилі", — згадує журналіст.
На той час світ перебував наприкінці Холодної війни, а до появи інтернету радянська влада мала повний контроль над публічною інформацією. "На той час я був керівником московського бюро інформаційного агентства Reuters. В офісі у нас були лише телефони та телетайпи; КДБ пильно стежило за нами; для поїздок потрібні були дозволи, а людей могли покарати за спілкування із західними журналістами", — додає Бремнер, описуючи умови роботи.
Проте 26 квітня світ вимагав новин. Після того, як шведські спостерігачі повідомили про витік радіації з території України, стало зрозуміло, що сталася масштабна подія. "Ми чекали вісім годин, поки ввечері кремлівські ЗМІ опублікували заяву з чотирьох речень, в якій йшлося про те, що в Чорнобилі сталася аварія, але "вживаються заходи для усунення наслідків"", — пригадує репортер.
Таким чином, Кремль намагався применшити масштаби найстрашнішої у світі ядерної катастрофи. Як згодом з'ясувалося, радянська влада в Україні не повідомила правду своїм керівникам у Москві, навіть коли в атмосферу виривалися смертоносні радіоактивні частинки, а світ мав супутникові знімки досі розжареного ядра реактора.
За офіційною інформацією, внаслідок аварії загинули дві людини, 240 отримали поранення, а 84 тисячі людей було евакуйовано із Чорнобильської зони. Однак відсутність достовірних новин у перші дні спричинила бурхливі репортажі у зовнішньому світі, з розповідями про тисячі загиблих, які, своєю чергою, відкидалися як "антирадянський наклеп".
"Як і іноземні посольства та розвідувальні служби, ми намагалися роздобути інформацію. Ми обдзвонювали всіх підряд і опитували пасажирів, які прибували поїздом до Москви з боку України", — розповів Бремнер про спроби західних журналістів отримати інформацію.
Коли групу журналістів, у якій Бремнер був єдиним англомовним репортером, 8 травня супроводили до Києва на державному літаку, їм повідомили, що все під контролем. "Люди прогулювалися парками, і на поверхні життя здавалося нормальним, хоча були ознаки, що це не так. Черги вилися з головного київського вокзалу, коли люди намагалися купити квитки. Флоти вантажівок мили вулиці, школи були "закриті раніше на канікули", а людям сказали тримати вікна зачиненими", — підкреслив автор матеріалу, описуючи тривожну атмосферу.
Під час медичних оглядів маленьких дітей на дозиметрах лікар повідомив, що тоді лише троє з тисячі евакуйованих потрапили до медзакладу.
Серед евакуйованих була 80-річна бабуся Марина Ільченко, яка показала журналістам фотографію фермерського будинку своєї родини. "Вони прийшли, пояснили все в п’ятницю і відвезли нас сюди. Я взяла кілька речей, дві-три маленькі ковдри та подушки. Ми щойно побудували новий будинок. Нам довелося залишити нашого собаку. Я б поїхала додому сьогодні, але ми поїдемо, коли нам скажуть", — розповіла вона.
Після повернення журналістів до Москви експерти з посольства США повідомили, що їхній одяг забруднений, і порадили його викинути.
"Затримка з евакуацією людей із зони небезпеки в радіусі 20 миль (32 км) навколо Чорнобиля збільшила кількість жертв. За офіційними даними, протягом трьох місяців після аварії 31 людина померла від радіації та термічних опіків. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, з того часу від раку, пов’язаного з радіацією Чорнобиля, померло близько 4 000 людей", — зазначив Бремнер.
Репортер також пригадав слова 18-річної дівчини серед евакуйованих, яка розповіла, що їй було складно повірити, ніби сталося щось серйозне, адже в селі все здавалося нормальним. "Якби радіація була сильною, нас би вивезли. Ми думали про це, але що ми можемо з цим вдіяти?" — додала вона, відображаючи розгубленість і невідомість тих днів.
Чорнобильська АЕС сьогодні
Генеральний директор ДСП "Чорнобильська АЕС" Сергій Тараканов нещодавно повідомив, що станція вже за місяць почне виробляти електроенергію. За його словами, наразі мова не йде про вихід ЧАЕС на ринок електроенергії, але він не виключає, що колись такі плани з'являться.
"Нам урядом доручено знімати з експлуатації енергоблоки ЧАЕС та перетворювати об’єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему — чим і займаємося", — пояснює Тараканов, окреслюючи основні завдання підприємства.
Загрози для Чорнобильської АЕС: найгірший сценарій
Водночас, директор ЧАЕС розкрив потенційний найгірший сценарій для станції, коментуючи загрози, пов'язані з повномасштабним вторгненням РФ. Він наголосив, що жодна атомна станція у світі не проєктувалася з урахуванням постійних дронових чи ракетних атак.
"Якщо якась важка ракета типу "Іскандеру", "Кинджалу" чи "Калібру" попаде прямо в НБК (Новий безпечний конфайнмент), зруйнує зовнішню оболонку та попаде в об’єкт "Укриття", то він, звісно, буде зруйнованим, як буде зруйнована будь-яка будівля", — пояснив Тараканов, підкреслюючи серйозність можливих наслідків.
