Трагедія "Курська": причина, наслідки, уроки
Катастрофа атомного підводного крейсера "Курськ": Трагедія, що потрясла Росію
Катастрофа атомного підводного крейсера "Курськ" залишається одним із найпохмуріших епізодів у сучасній історії російського флоту. Ця трагедія стала першим серйозним випробуванням для Володимира Путіна на посаді президента.
12 серпня 2000 року атомний підводний човен класу "Антей" (Oscar-class) "Курськ" затонув у Баренцевому морі. Унаслідок вибуху загинули всі 118 членів екіпажу. Двадцять три моряки, що вижили після вибуху, чекали на порятунок на дні моря, який так і не прийшов. Один із них, у темряві, встиг написати записку своїй дружині.
Як з'ясувалося пізніше, трагедія стала результатом несправності торпеди, про що писало видання 19fortyfive. Через шість днів після інциденту відеозображення підводного човна показали пробоїну в корпусі значно більшого розміру, ніж описувалося спочатку. Це дозволило офіційним особам припустити, що субмарина стрімко і неконтрольовано зіткнулася з морським дном, що могло спричинити загибель більшої частини екіпажу, згідно зі звітом закордонної служби Washington Post.
Тодішній прем'єр-міністр Росії Михайло Касьянов охарактеризував ситуацію як "близьку до катастрофічної". Трагедія, що сталася в перший рік перебування Володимира Путіна на посаді президента Росії, викликала бурхливу реакцію. Тривалі затримки з наданням допомоги тим, хто, можливо, вижив, та постійні суперечки щодо причин катастрофи розпалили російську громадську думку, поставивши кремлівського лідера перед його першою великою політичною кризою.
Майже через три роки, у 2003 році, капітан російського флоту у відставці Георгій Святов детально описав подробиці трагедії у статті для Proceedings Військово-морського інституту США під заголовком "Загибель "Курська" дає уроки".
Інцидент стався під час масштабних військових навчань за участю 30 надводних кораблів та підводних човнів. Примітно, що тоді за навчаннями спостерігали американські субмарини, а також брала участь пара українських надзвукових стратегічних бомбардувальників – обставини, які сьогодні практично немислимі для російських військових маневрів.
Навчання, що пішли не за планом
У рамках навчань "Курськ" під командуванням капітана 1-го рангу Геннадія Лячина мав здійснити два навчальні пуски торпед по "противнику". Згідно зі звітом Proceedings, субмарина "піднялася на перископну глибину 19 метрів, щоб виявити кораблі противника, які мали увійти в район навчань близько 11:00. Вона сповільнилася до 8 вузлів і висунула перископи та антени". Саме в цей момент щось пішло не так.
"Замість звуків виходу торпед із торпедних апаратів оператори гідролокаторів на борту USS Memphis та USS Toledo почули два вибухи: об 11:28 один короткий і різкий вибух був еквівалентний 90 кілограмам тринітротолуолу (тротилу); об 11:30 другий потужний вибух був еквівалентний одній-двом тоннам тротилу", – написав Святов.
Одна з американських підводних човнів, "Мемфіс", зафіксувала шум на відстані близько 9 кілометрів. "За цим, ймовірно, послідував вибух рідкого палива одиночної торпеди; через 2 хвилини і 15 секунд стався масований вибух решти боєзапасу в торпедному відсіку", – зазначалося у статті.
Змінювані пояснення та гостра критика
Згідно з матеріалами, "офіційна версія подій, остаточно оголошена Державною слідчою комісією РФ і Генеральним прокурором, стверджує, що "винна" торпеда очікувала пострілу з торпедного апарату №4 правого борту". Її паливо вибухнуло, що призвело до пожежі, яка, у свою чергу, викликала "вибух частини або всіх резервних торпед у цьому відсіку та майже миттєве затоплення перших шести відсіків". Пізніше було встановлено, що всередині цього апарату №4 вибухнула 650-мм перекисно-воднева торпеда 65-76А.
"Якби вони запідозрили і були обізнані про якусь небезпеку, вони могли б вистрілити нею, щоб врятувати підводний човен. Якщо офіційна версія вірна, то найважливішим коригувальним заходом є зняття з озброєння торпед такого типу на перекисі водню", – підкреслив Святов. Він також додав, що великим питанням залишається те, чому морська вода не змогла загасити пожежу? "Таким чином, на мою думку, не виключено, що дефектна торпеда вибухнула у відсіку або під час заряджання в торпедний апарат", – пояснив Святов. "Більше того, виникають питання щодо адекватності системи пожежогасіння першого відсіку – і її датчиків полум’я, які мали б сигналізувати про підвищення температури торпеди".
У статті зазначалося, що Путін взяв на себе відповідальність і погодився зустрітися з родинами загиблих. Командувач флотом В'ячеслав Попов і його начальник штабу Михайло Моцак були звільнені.
Однак у матеріалі Moscow Times, опублікованому в 2004 році, зазначалося, що початкові заяви уряду були "пронизані офіційною брехнею". Путін зазнав різкої критики за те, що продовжував свою відпустку на Чорному морі, поки криза загострювалася. "Коротше кажучи, російське керівництво подало блискучий приклад того, як не слід справлятися з кризою", – йшлося у статті Moscow Times, де також підкреслювалася іронія того, що катастрофа сталася під час міжнародних військових навчань. ""Курськ" брав участь у навчаннях, покликаних проілюструвати світові, що Росія все ще є великим гравцем, але невміла реакція Кремля – і, особливо, військово-морського флоту – натомість оголила занепад країни та її збройних сил".
Подальші події навколо аварії "Курська"
На початку 2001 року газета St. Petersburg Times повідомила, що родичі екіпажу "Курська" "досі не знають правди про катастрофу і подають прохання до Генеральної прокуратури, щоб з’ясувати її". На той час 15 сімей подали позови.
Потім, влітку 2002 року, BBC News повідомила, що генеральний прокурор Росії Володимир Устинов розпорядився закрити кримінальну справу за фактом трагедії. Прокурор заявив Путіну та російській громадськості, що в загибелі 118 осіб не винен ніхто, крім несправної торпеди.
Наприкінці 2004 року Ремсі Флінн опублікував книгу про трагедію та її наслідки під назвою "Крик із глибини: Катастрофа підводного човна, яка потрясла світ і піддала нову Росію вирішальному випробуванню". У книзі згадувалася "записка Колесникова" – лист, написаний моряком, який загинув у трагедії, своїй дружині, в якому повідомлялося, що 23 з них на той момент все ще залишалися в пастці.
"Історія – не вчителька, а наглядачка: вона не вчить, а тільки карає за невивчені уроки", – ця цитата приписується російському історику Василю Ключевському.
У жовтні 2001 року, трохи більше ніж через рік після трагедії, основна частина "Курська" була піднята з дна моря. Операція з підйому стала темою документального фільму.
