Річка Колорадо: 11 млн років та таємниці Етни
Таємниця походження річки Колорадо розкрита: Вона існувала 11 мільйонів років тому
Річка Колорадо, відома як величний архітектор Великого каньйону, довгий час залишалася об'єктом суперечок серед геологів щодо її точного походження. Зараз, завдяки новим дослідженням, вчені пролили світло на давню історію цієї життєдайної водної артерії американського Заходу, яка існувала у західній частині штату Колорадо приблизно 11 мільйонів років тому.
Команда дослідників під керівництвом Джона Хе з Каліфорнійського університету занурилася у вивчення кристалів зі зразків пісковиків. Їхні відкриття показали, що річка Колорадо спочатку впадала в доісторичне озеро, розташоване вище за течією, перш ніж прокласти собі шлях крізь Великий каньйон.
"У певному сенсі це справді можна вважати народженням річки Колорадо, яку ми знаємо сьогодні", – зазначив Хе, коментуючи значущість відкриття.
Сьогодні річка Колорадо є ключовим джерелом води для більшої частини західних штатів США. Вона підтримує понад 150 видів, що перебувають під загрозою зникнення, і є життєво важливим середовищем існування для багатьох птахів, зокрема таких рідкісних видів, як каліфорнійський пастушок.
Загадка 5 мільйонів років: Куди текла Колорадо?
Геологи давно знали, що річка Колорадо існувала в західній частині штату Колорадо близько 11 мільйонів років тому. Вони також знали, що річка вперше вийшла з Великого каньйону приблизно 5,6 мільйона років тому. Однак, куди ж вона текла протягом проміжних 5 мільйонів років, залишалося однією з найбільших геологічних загадок.
Нові дані вказують на те, що протягом цього періоду річка збиралася в басейні на схід від Великого каньйону, на території, яка зараз входить до складу Навахо-Нейшен. Там вона сформувала нині порожнє озеро, відоме як озеро Бідахочі.
Щоб розгадати цю таємницю, вчені зібрали зразки пісковиків з озера Бідахочі та ретельно шукали в них циркони. Ці кристали надзвичайно міцні і зберігають точну геохімічну сигнатуру моменту свого утворення, що робить їх ідеальними "сховищами часу", як їх назвав Хе.
Застосовуючи геохронологію детритних цирконів, дослідники змогли визначити вік кристалів та їхнє місце походження. Аналіз показав, що сигнатури відкладень, які осіли близько 6,6 мільйона років тому в озері Бідахочі, значною мірою збігаються з сигнатурами інших відкладень річки Колорадо як вниз, так і вгору за течією. Це, разом з іншими факторами, свідчило про те, що в стоячу воду озера впадала повноводна річка.
На основі цих даних вчені дійшли висновку: річка Колорадо постачала воду та відкладення в озеро Бідахочі до того моменту, як воно переповнилося, і річка почала свій грандіозний шлях крізь Великий каньйон.
"Я думаю, що є щось унікальне і тривожне в тому, що історія планети розгортається перед нашими очима, але ми не можемо повністю її прочитати. Ми завжди знали, що Великий каньйон існує – ця масивна скеляста стіна, що височіє, – але з кожним днем ми дізнаємося все більше про те, як він утворився", – підсумував Джон Хе.
Вулкан Етна: Новий погляд на його формування
Тим часом, інші геологічні дослідження розкривають таємниці формування одного з найактивніших вулканів світу – Етни. Вчені з Лозаннського університету у співпраці з дослідницею Анною Розою Корсаро з Національного інституту геофізики та вулканології в Катанії представили нові дані про те, як утворився цей гігант.
На відміну від більшості вулканів, де магма утворюється безпосередньо перед виверженням, дослідження показує, що Етна живиться невеликими порціями магми, яка вже присутня у верхній мантії Землі. Ця магма періодично транспортується на поверхню складними тектонічними рухами, що виникають внаслідок зіткнення Африканської та Євразійської плит.
За словами вчених, вулкан Етна, можливо, належить до маловідомої четвертої категорії вулканів: так званих "petit-spot" вулканів. Цей тип, вперше описаний японськими геологами у 2006 році, включає крихітні підводні вулкани, які є переконливим доказом існування магматичних кишень у верхній частині мантії Землі.
