Режим тимчасового захисту українців закінчується у березні 2027 року.У Європі залишається понад 4 мільйони українських біженців / фото ua.depositphotos.comПоточний режим тимчасового захисту українців в Євросоюзі закінчується у березні 2027 року, однак Брюссель, ймовірно, продовжить дію цього механіз...
Україна прагне до кінця червня відкрити всі шість переговорних кластерів з ЄС, проте дві країни-члени блоку, зокрема Польща та Франція, виступають проти пришвидшення процесу. Європейська комісія та високий представник ЄС обережно підтримують відкриття першого кластеру вже до літа, але подальші кроки залишаються під питанням.
Кількість українців із статусом тимчасового захисту в ЄС продовжує скорочуватися, проте Німеччина залишається лідером за кількістю біженців. Експерти фіксують зменшення показників у кількох країнах, водночас Німеччина, Іспанія та Румунія демонструють приріст. Нове регулювання в Європі впливає на переселенців, зокрема через посилення вимог до працевлаштування.
Єврокомісія готує пакет заходів для зміцнення цифрової незалежності ЄС, зокрема обмежить доступ американських хмарних провайдерів (AWS, Azure, Google Cloud) до чутливих державних даних. Нова стратегія спрямована на розвиток європейських альтернатив та захист даних від дії американського *CLOUD Act*.
ЄС констатує, що Володимир Путін перебуває у найслабшій позиції з початку повномасштабного вторгнення в Україну через великі втрати військ, зростання суспільного невдоволення та падіння підтримки війни. Водночас аналітики Євросоюзу зазначають, що Росія ще не готова до реальних переговорів, оскільки продовжує висувати максималістські вимоги.
Україна очікує на перший транш від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро, але кошти, ймовірно, надійдуть не раніше червня. Переговори щодо Меморандуму про взаєморозуміння завершені, але документ ще потребує затвердження.
Перший кластер переговорів щодо вступу України до ЄС може бути відкритий вже у липні під час головування Кіпру. Європейська комісарка Марта Кос закликає країни-члени підтримати цей крок, хоча деякі з них висувають альтернативні формати членства та висловлюють застереження щодо прискорення процесу.
Угорщина відмовляється від використання права вето як інструменту шантажу в Європі. Нова міністр закордонних справ Аніта Орбан заявила, що країна працюватиме над відновленням довіри до своїх партнерів з ЄС та НАТО.
Європейський Союз планує вже наступного тижня виплатити перший транш кредиту для України обсягом 90 мільярдів євро. Ці кошти сприятимуть обороні країни та підтримці державних потреб, проте не зупинять війну.
ЄС відхилив кандидатуру Герхарда Шредера на посаду переговірника з Росією, назвавши його "багаторічним лобістом Кремля". Висока представниця ЄС Кая Каллас наголосила на нерозумінні надання Росії права призначати представника від ЄС.
Євросоюз готує черговий, 21-й пакет санкцій проти Росії, головною метою якого стане так званий тіньовий флот, що перевозить російську нафту. Нова хвиля обмежень також торкнеться російських банків, військово-промислових компаній та причетних до продажу вкраденого українського зерна, щоб максимально послабити економіку Кремля.
Кремль запропонував колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера як посередника у переговорах між ЄС та Росією щодо війни в Україні. Однак у Берліні ставляться до цієї ідеї з недовірою, вважаючи, що Москва не відмовилася від своїх максималістських вимог.
У Європі зростає невдоволення зміною риторики Зеленського, який стає більш рішучим і вимогливим до союзників. Європейські лідери критикують його нереалістичні очікування щодо швидкого вступу України до ЄС та наполегливу позицію у питаннях підтримки.
Кремль готовий до переговорів з Європейським Союзом, проте очікує першого кроку від Брюсселя. Росія звинувачує ЄС у розпалюванні конфлікту через підтримку України. Водночас у Європі обговорюють потенціал діалогу з Москвою після війни.
Польща підписала з Європейською комісією кредитну угоду на 43,7 млрд євро для модернізації армії та розвитку національної оборонної промисловості. Кошти планується витратити до 2030 року на понад 120 проєктів, включаючи закупівлю бойових машин «Борсук», гаубиць «Краб», бронетранспортерів «Росомак» та літаків-заправників MRTT. Угода також передбачає фінансування системи протидії дронам та масштабну програму військової підготовки громадян.
