Європа готується до зміцнення власної оборони на тлі можливого скорочення американської військової присутності. Союзники по НАТО шукають шляхи компенсації вакууму від виведення військ США, водночас занепокоєні зростанням загроз з боку Росії та невизначеністю у зовнішній політиці Вашингтона.
Президент України Володимир Зеленський отримав офіційне запрошення на саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте підтвердив участь українського лідера, наголосивши на важливості зміцнення безпеки через інвестиції у військове виробництво та підтримку України.
США розглядають можливість передислокації своїх військ у Європі, проте це не є тиском на союзників по НАТО, заявив держсекретар країни Марко Рубіо. Тим часом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що Америка залишиться ключовим партнером Європи.
У балтійських країнах та Фінляндії зафіксовано збільшення кількості заблукалих українських безпілотників. Міністр закордонних справ Естонії звинуватив Росію у тому, що вона направляє ці дрони на територію країн НАТО. Українська сторона стверджує, що дрони були націлені на Росію, проте збилися з курсу через можливості РФ у сфері радіоелектронної боротьби.
Україна ділиться своїм унікальним досвідом швидкої адаптації до війни на GLOBSEC Defence Forum. На форумі обговорили, як швидкість прийняття рішень та виробництва стає ключовою перевагою у сучасному конфлікті. Європа шукає шляхи для масштабування оборонної промисловості, спираючись на українські уроки.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про "переломний момент" у війні Росії проти України, зазначивши, що Київ став рівноправним партнером НАТО. Він закликав країни альянсу збільшити підтримку України, адже це гарантуватиме мир у майбутньому.
Україна, яка впроваджує сучасні технології та адаптивні стратегії, може стати ключовим наставником для Європи у протистоянні із загрозами з боку Росії. Європейські армії ризикують відстати через бюрократичні бар’єри та застарілі військові доктрини, тоді як український досвід демонструє важливість швидкої інтеграції інновацій та спеціалізованих команд.
Європа опинилася перед загрозою розпаду НАТО через можливий вихід США, проте керівництво альянсу уникає розробки плану на такий випадок. Експерти звинувачують генсека Рютте у сліпій вірі в американську підтримку, тоді як реальність вимагає термінових дій для забезпечення власного захисту.
Нове рішення адміністрації США про скорочення військової присутності в Європі викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте намагається заспокоїти країни, стверджуючи, що зміни відбуватимуться поступово та не вплинуть на оборонні плани НАТО.
НАТО пильно стежить за російсько-білоруськими ядерними навчаннями та попереджає: застосування ядерної зброї проти України матиме руйнівні наслідки для Росії. У період з 19 по 21 травня у спільних маневрах залучено понад 64 тисячі військових та 200 ракетних установок.
Пентагон готовиться повідомити союзників у НАТО про плани значного скорочення військових ресурсів, які США можуть задіяти для підтримки Європи у кризи. Це є проєктом політики Трампа щодо перебрання європейськими країнами головної відповідальності за безпеку континенту. Пентагон очікує, що Європа саме візьметься за провідну роль у забезпеченні своєї безпеки.
НАТО переформатовує свої оборонні плани, перекладаючи частину відповідальності на європейських союзників, проте США зберігають підтримку, хоча й з деякими коригуваннями. Генерал Грінкевич запевнив, що зміни не загрожують регіональним планам Альянсу, а підтримка України залишається незмінним пріоритетом. Європейські країни мають взяти на себе більшу роль у звичайній обороні, тоді як Америка продовжує відігравати ключову роль у стримуванні загроз.
Литва попереджає Європу про зростаючу військову загрозу з боку Росії, яка перетворила Калінінград на потужний військовий плацдарм. Міністр закордонних справ Литви закликає НАТО посилити стримування та пообіцяв, що Альянс здатний нейтралізувати російські загрози. Експерти також не виключають можливість прямої атаки РФ на країни Балтії чи Скандинавії.
Кремль звинуватив президента України Володимира Зеленського у штучному загостренні ситуації через його заяви про загрозу нападу Росії на Україну з території Білорусі. Російська влада назвала попередження Києва спробою продовжити війну та розпалити напруженість, відкидаючи будь-які звинувачення. Тим часом Білорусь проводить навчання з бойового застосування ядерної зброї, що посилює міжнародну тривогу.
Росія теоретично може атакувати країни НАТО, але чи наважиться? Експерт назвав найвразливіші цілі, зокрема Болгарію та регіон Чорного моря, де Москва може протестувати стійкість Альянсу. Водночас аналітики попереджають про можливі гібридні загрози вже до 2029 року.
