Китай закликає до переговорів щодо війни в Україні, але уникає чіткої відповіді щодо евакуації своїх дипломатів з Києва. Тим часом Росія погрожує "системними" ударами по столиці, посилюючи напругу після символічного триденного перемир'я.
Американським переговірникам варто терміново відвідати Київ, щоб на власні очі побачити українську стійкість, інновації та надії на підтримку США. Експертка Генрікс наголошує, що особистий візит зміцнить віру українців у міжнародну допомогу та показати, що Україна бореться не лише за себе, а й за цінності вільного світу.
Сполучені Штати можуть відновити роль посередника у переговорах між Росією та Україною, висловив надію американський держсекретар. Такий розвиток подій може відкрити нові можливості для мирного врегулювання конфлікту.
У США передали особисте послання Володимира Путіна Дональду Трампу через держсекретаря Марко Рубіо під час переговорів із Сергієм Лавровим. Рубіо також спростував повідомлення про нібито загрозу ракетних ударів по Києву та наголосив на ризиках затяжної війни.
Фінський президент Олександр Стубб не виключає можливості участі в переговорах з Росією від імені ЄС, але лише за умови, що Москва погодиться на припинення вогню. У Євросоюзі тривають консультації щодо потенційних переговірників, серед яких також розглядають колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель та експрем’єра Італії Маріо Драгі.
Незважаючи на заяви про прогрес у переговорах між США та Іраном щодо можливої мирної угоди, сторони продовжують сперечатися щодо ключових пунктів, зокрема контролю над Ормузькою протокою. Очікується офіційне оголошення остаточних деталей домовленостей, які передбачають припинення військових дій та розморожування іранських активів.
Литва закликає Євросоюз повернутися до обговорення використання заморожених російських активів для підтримки України та посилення тиску на Росію. Мінзакордону Литви Кестутіс Будріс наголосив, що ці кошти залишаються важливим ресурсом, а питання потребує нового політичного імпульсу попри ухвалення кредиту Україні на 90 млрд євро.
Протиборчі сторони Ірану та США значно зблизили свої позиції, але деякі питання ще належить узгодити. Перемир'я на Близькому Сході може перерости у тривалий мир. Між країнами відбувається робота щодо укладення певної угоди щодо припинення війни.
Президент України Володимир Зеленський рішуче відкидає пропозицію Німеччини щодо "асоційованого" членства, називаючи її несправедливою та закликає до повноправного вступу до ЄС. Він вважає, що відставка угорського прем’єра Орбана відкриває нові можливості для прискорення європейської інтеграції України.
Білий дім розглядав можливість нових військових ударів по Ірану, попри триваючі переговори. США не виключають військових дій, якщо Іран не погодиться на угоду.
Європа розглядає призначення єдиного посланця для переговорів із Путіним щодо війни в Україні, щоб виступати єдиним фронтом. Москва нещодавно змінила риторику, погодившись вести діалог з Європою, а не лише зі США. Серед можливих кандидатів називають Кошту, Драгі, Меркель та Стубба, проте Путін запропонував Шредера, чого ЄС категорично не підтримує.
Сполучені Штати та Іран за посередництва Пакистану досягли угоди про довгострокове припинення вогню, яка передбачає взаємне припинення атак, гарантії безпеки судноплавства та поетапне зняття санкцій. Офіційні заяви обох сторін очікуються найближчим часом, тоді як переговори щодо невирішених питань мають розпочатися вже через тиждень.
Міністри зовнішніх справ ЄС на зустрічі на Кіпрі обговорять кандидатів на роль перемовника з Росією щодо війни в Україні. Серед ймовірних претендентів — Маріо Драгі, Ангела Меркель, Александр Стубб та Саулі Нііністьо. Вашингтон і Київ підтримали ідею відновлення діалогу між Європою та РФ.
Чи може Трамп своїм дипломатичним хистом зупинити війну в Україні? Новий етап війни надає йому такий шанс: Росія втрачає ініціативу, а її стратегічні цілі стають все більш недосяжними, тоді як Україна демонструє успіхи на фронті. Втім, переговори гальмують через непоступливість обох сторін і відволікання уваги США війною з Іраном.
Україна та Угорщина розпочали технічні переговори щодо захисту прав угорської меншини на Закарпатті, зосереджуючись на мовних, освітніх та культурних аспектах. Сторони прагнуть якнайшвидше знайти компроміс, попри зміни у політиці Будапешта після парламентських виборів. Експерти зазначають, що Києву доведеться докласти значних зусиль для конструктивного діалогу з новим урядом Угорщини.
