Росія почала використовувати проти українських БпЛА-перехоплювачів ударний дрон "Герань-4". Військові вже знайшли спосіб протидії цьому озброєнню ворога, повідомив фахівець. Дрон "Герань-4" може долати сотні кілометрів і має більшу бойову частину, ніж його попередники.
Згідно з експертом П. Нарожним, підготовка масованої атаки Росії займає близько 10 днів: потрібен час на транспортування та налаштування 500‑600 «Шахедів», крилатих ракет і балістичних ракет. Наразі ворог вже планує продовжити удари по Києву, попереджаючи про можливі нові атаки на військово‑промисловий комплекс.
Україна сьогодні є однією з найбільш замінованих країн світу, з майже 23% своєї території забрудненою вибухонебезпечними предметами. Повне очищення території може зайняти щонайменше десять років і створює постійну загрозу для мирного населення. Міжнародні організації та країни допомагають Україні очищати свої території від мін, але процес є дуже повільним.
Президент Фінляндії Олександр Стубб стверджує, що військова позиція України сьогодні найсильніша за весь період війни, а на одного загиблого українського бійця припадає вісім російських. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, втрати Росії втричі перевищують наші, а в окремі дні різниця сягає 7‑9 разів.
Президент Фінляндії Олександр Стубб оцінив ситуацію на фронті в Україні як дуже сприятливу для України. За його словами, підтримка війни в Росії зменшується, що надає Україні перевагу. На сьогодні Україна переживає період, коли ситуація виглядає набагато краще, ніж будь-коли.
Володимир Путін здійснив масований ракетний удар по Києву, намагаючись компенсувати приниження після урізаного параду до Дня перемоги. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що цей удар був спробою продемонструвати силу після подій, що викликали невдоволення.
Володимир Путін опинився в пастці війни проти України, яка загрожує не лише економіці, а й його політичній долі. Британський історик Роберт Сервіс порівнює нинішню ситуацію з трагічними уроками історії – чи може провал у війні призвести до краху режиму, як це сталося з Миколою ІІ?
Швеція рішуче підтримує вступ України до НАТО та ЄС, підкреслюючи її унікальний військовий потенціал та стрімкий розвиток оборонної промисловості. Міністр оборони Швеції відзначив, що українська армія та інноваційні технології можуть значно зміцнити безпеку Європи.
Президенти Франції та Білорусі обговорили відносини Мінська з ЄС та Парижем. Розмова відбулася на тлі спроб Росії втягнути Білорусь у війну проти України, хоча Лукашенко запевнив, що цього не станеться без агресії проти його країни.
Європейські лідери рішуче засудили нічну масовану атаку Росії по Україні, яка включала застосування балістичної ракети "Орєшник". Вони підтримують Україну і вимагають подальших санкцій проти Росії. Міжнародне співтовариство обговорить посилення тиску на Росію після цієї жорстокої атаки.
Канада рішуче засудила масовані ракетні удари Росії по Україні, зокрема по Києву, заявивши, що такі атаки лише подовжують страждання та не змінять перебігу війни. Внаслідок чергової нічної атаки загинули двоє людей, постраждали десятки, а руйнування охопили понад 40 локацій у столиці.
Україна посилила атаки на логістичні маршрути російських військ на півдні, знищуючи колони техніки та паливні хаби на трасах Ростов–Крим і Маріуполь–Донецьк. Експерти зазначають, що це значно ускладнює постачання окупантів у Запорізькій, Херсонській та Донецькій областях.
Міністерство оборони РФ повідомляє про масовану нічну атаку на Київ та його область, під час якої, за їхніми даними, вдарили десятки ракет і сотні безпілотників, унаслідок чого постраждали цивільні об’єкти та загинуло кілька людей. Українські джерела підтверджують значні руйнування у столиці та прикм’янських районах, включно з згорілим ТРЦ у Лук’янівці та смертельними випадками.
Російський політик Дмитро Медведєв закликав продовжувати удари по Україні після масованої атаки 24 травня, зокрема по Києві, де загинули двоє людей, а дев’ять отримали поранення, серед яких діти. Він також зазначив, що ракетний удар по Білій Церкві, де постраждали дев’ять людей, допоможе «деморалізувати ворога».
Військовослужбовець отримав п'ять років ув'язнення за самовільне залишення частини після лише трьох тижнів служби. Він визнав провину та висловив каяття, але згідно з чинним законодавством умовне покарання не можна застосовувати за подібні злочини під час воєнного стану. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.
